1 Д ля чого стоїш Ти, о Господи, здалека, в час недолі ховаєшся?

¿Por qué, oh Señor, te mantienes alejado, y te escondes en tiempos de tribulación?

2 Б езбожний в своїм гордуванні женеться за вбогим, хай схоплені будуть у підступах, які замишляли вони!

Con arrogancia el impío acosa al afligido; ¡que sea atrapado en las trampas que ha urdido!

3 Б о жаданням своєї душі нечестивий пишається, а ласун проклинає, зневажає він Господа.

Porque del deseo de su corazón se jacta el impío, y el codicioso maldice y desprecia al Señor.

4 У гордощах каже безбожний, що Він не слідкує, бо Бога нема, оце всі його помисли!...

El impío, en la altivez de su rostro, no busca a Dios. Todo su pensamiento es: No hay Dios.

5 С ильні дороги його повсякчасно, від нього суди Твої високо, тим то віддмухує він ворогів своїх...

Sus caminos prosperan en todo tiempo; tus juicios, oh Dios, están en lo alto, lejos de su vista; a todos sus adversarios los desprecia.

6 С казав він у серці своєму: Я не захитаюсь, бо лиха навіки не буде мені...

Dice en su corazón: No hay quien me mueva; por todas las generaciones no sufriré adversidad.

7 У ста його повні прокляття й обмани та зради, під його язиком злочинство й переступ.

Llena está su boca de blasfemia, engaño y opresión; bajo su lengua hay malicia e iniquidad.

8 П ричаївшись, сидить на подвір'ях, мордує невинного, його очі слідкують за вбогим...

Se sienta al acecho en las aldeas, en los escondrijos mata al inocente; sus ojos espían al desvalido.

9 В укритті він чатує, як лев той у зарості, чатує схопити убогого, хапає убогого й тягне його в свою сітку...

Acecha en el escondrijo como león en su guarida; acecha para atrapar al afligido, y atrapa al afligido arrastrándolo a su red.

10 П рипадає, знижається він, і попадають убогі в його міцні кігті...

Se agazapa, se encoge, y los desdichados caen en sus garras.

11 Б езбожний говорить у серці своїм: Бог забув, заховав Він обличчя Своє, не побачить ніколи.

Dice en su corazón: Dios se ha olvidado; ha escondido su rostro; nunca verá nada.

12 У стань же, о Господи Боже, руку Свою підійми, не забудь про убогих!

Levántate, oh Señor; alza, oh Dios, tu mano. No te olvides de los pobres.

13 Ч ому нечестивий ображує Бога і говорить у серці своїм, що Ти не слідкуєш?

¿Por qué ha despreciado el impío a Dios ? Ha dicho en su corazón: Tú no lo requerirás.

14 А ле Ти все бачиш, бо спостерігаєш злочинство та утиск, щоб віддати Своєю рукою! На Тебе слабий опирається, Ти сироті помічник.

Tú lo has visto, porque has contemplado la malicia y la vejación, para hacer justicia con tu mano. A ti se acoge el desvalido; tú has sido amparo del huérfano.

15 З ламай же рамено безбожному, і злого скарай за неправду його, аж більше не знайдеш його!

Quiebra tú el brazo del impío y del malvado; persigue su maldad hasta que desaparezca.

16 Г осподь Цар на вічні віки, із землі Його згинуть погани!

El Señor es Rey eternamente y para siempre; las naciones han perecido de su tierra.

17 Б ажання понижених чуєш Ти, Господи, серця їх зміцняєш, їх вислуховує ухо Твоє,

Oh Señor, tú has oído el deseo de los humildes; tú fortalecerás su corazón e inclinarás tu oído

18 щ об дати суд сироті та пригніченому, щоб більш не страшив чоловік із землі!

para vindicar al huérfano y al afligido; para que no vuelva a causar terror el hombre de la tierra.