1 Д ля чого стоїш Ти, о Господи, здалека, в час недолі ховаєшся?
O Eterno, perché te ne stai lontano? Perché ti nascondi in tempi di avversità?
2 Б езбожний в своїм гордуванні женеться за вбогим, хай схоплені будуть у підступах, які замишляли вони!
L'empio nella sua superbia perseguita con violenza il misero; essi saranno presi nelle macchinazioni stesse da loro ideate,
3 Б о жаданням своєї душі нечестивий пишається, а ласун проклинає, зневажає він Господа.
perché l'empio si gloria dei desideri dell'anima sua, benedice il rapace e disprezza l'Eterno.
4 У гордощах каже безбожний, що Він не слідкує, бо Бога нема, оце всі його помисли!...
L'empio, nell'arroganza del suo volto, non cerca l'Eterno; tutti i suoi pensieri sono: «DIO non c'è»
5 С ильні дороги його повсякчасно, від нього суди Твої високо, тим то віддмухує він ворогів своїх...
Le sue vie prosperano in ogni tempo; i tuoi giudizi sono per lui troppo alti, lontani dalla sua portata; egli schernisce tutti i suoi nemici.
6 С казав він у серці своєму: Я не захитаюсь, бо лиха навіки не буде мені...
Egli dice in cuor suo: «lo non sarò mai smosso; non mi accadrà mai alcun male».
7 У ста його повні прокляття й обмани та зради, під його язиком злочинство й переступ.
La sua bocca è piena di maledizioni, di frode e d'inganno; sotto la sua lingua vi è perversità e iniquità.
8 П ричаївшись, сидить на подвір'ях, мордує невинного, його очі слідкують за вбогим...
Egli sta in agguato nei villaggi, uccide l'innocente in luoghi nascosti, i suoi occhi spiano l'infelice.
9 В укритті він чатує, як лев той у зарості, чатує схопити убогого, хапає убогого й тягне його в свою сітку...
Egli sta in agguato in luoghi nascosti come il leone nella sua tana, sta in agguato per ghermire il misero; egli ghermisce il misero, attirandolo nella sua rete.
10 П рипадає, знижається він, і попадають убогі в його міцні кігті...
Egli se ne sta quatto e chino, e gli in felici soccombono alla sua forza.
11 Б езбожний говорить у серці своїм: Бог забув, заховав Він обличчя Своє, не побачить ніколи.
Egli dice nel suo cuore: «Dio dimentica, nasconde la sua faccia, non lo vedrà mai».
12 У стань же, о Господи Боже, руку Свою підійми, не забудь про убогих!
Levati, o Eterno; o Dio, alza la tua mano; non dimenticare i miseri.
13 Ч ому нечестивий ображує Бога і говорить у серці своїм, що Ти не слідкуєш?
Perché l'empio disprezza DIO? Egli dice in cuor suo: «Tu non ne chiederai conto».
14 А ле Ти все бачиш, бо спостерігаєш злочинство та утиск, щоб віддати Своєю рукою! На Тебе слабий опирається, Ти сироті помічник.
Ma tu hai visto, perché tu osservi attentamente la perversità e l'afflizione, per poi ripagare con la tua mano; l'infelice si rimette a te, tu sei colui che soccorre l'orfano.
15 З ламай же рамено безбожному, і злого скарай за неправду його, аж більше не знайдеш його!
Spezza il braccio dell'empio e del malvagio, se tu ricercherai la sua malvagità, non la troverai piú.
16 Г осподь Цар на вічні віки, із землі Його згинуть погани!
L'Eterno è re per sempre; le nazioni sono scomparse dalla sua terra.
17 Б ажання понижених чуєш Ти, Господи, серця їх зміцняєш, їх вислуховує ухо Твоє,
O Eterno, tu dai ascolto al desiderio degli umili; tu rafforzi il loro cuore, le tue orecchie sono attente,
18 щ об дати суд сироті та пригніченому, щоб більш не страшив чоловік із землі!
per far ragione all'orfano e all'afflitto, affinché l'uomo fatto di terra smetta d'incutere spavento.