1 І відповів теманянин Еліфаз та й сказав:

Allora Elifaz di Teman rispose e disse:

2 К оли спробувать слово до тебе, чи мука не буде ще більша? Та хто стримати зможе слова?

«Se qualcuno provasse a parlarti. ti darebbe fastidio? Ma chi potrebbe trattenere le parole?

3 Т аж ти багатьох був навчав, а руки ослаблі зміцняв,

Ecco tu ne hai ammaestrati molti e hai fortificato le mani stanche,

4 т ого, хто спотикавсь, підіймали слова твої, а коліна тремткі ти зміцняв!

le tue parole hanno sorretto i vacillanti, e hai rinfrancato le ginocchia che si piegavano.

5 А тепер, як нещастя на тебе найшло, то ти змучився, тебе досягло воно і ти налякався...

Ma ora che il male succede a te, vieni meno; ha colpito te, e sei tutto smarrito.

6 Х іба не була богобійність твоя за надію твою, за твоє сподівання невинність доріг твоїх?

La tua pietà non è forse la tua fiducia, e l'integrità della tua condotta, la tua speranza?

7 П ригадай но, чи гинув невинний, і де праведні вигублені?

Ricorda: quale innocente è mai perito, e quando mai furono distrutti gli uomini retti?

8 Я к я бачив таких, що орали були беззаконня, та сіяли кривду, то й жали її:

Come io stesso ho visto, quelli che arano iniquità e seminano guai, ne raccolgono i frutti.

9 в они гинуть від подиху Божого, і від духу гнівного Його погибають!

Al soffio di Dio periscono dal vento della sua ira sono consumati.

10 Л евине ричання й рик лютого лева минає, і левчукам вилущаються зуби.

Il ruggito del leone la voce del leone feroce e i denti dei leoncelli sono spezzati.

11 Г ине лев, як немає здобичі, і левенята левиці втікають.

Il leone trova la morte per mancanza di preda, e i piccoli della leonessa sono dispersi.

12 І закрадається слово до мене, і моє ухо почуло ось дещо від нього.

Una parola mi è furtivamente giunta, e il mio orecchio ne ha colto il sussurro.

13 у роздумуваннях над нічними видіннями, коли міцний сон обіймає людей,

Fra i pensieri delle visioni notturne, quando un sonno profondo cade sui mortali,

14 с піткав мене жах та тремтіння, і багато костей моїх він струсонув,

uno spavento mi prese e un fremito che fece tremare tutte le mie ossa.

15 і дух перейшов по обличчі моїм, стало дуба волосся на тілі моїм...

Uno spirito mi passò davanti e i peli del mio corpo si rizzarono.

16 В ін стояв, але я не пізнав його вигляду, образ навпроти очей моїх був, і тихий голос почув я:

Si fermò, ma non potei riconoscere i suo aspetto; una figura mi stava davanti agli occhi; c'era silenzio poi udii una voce che diceva:

17 Х іба праведніша людина за Бога, хіба чоловік за свойого Творця є чистіший?

"Può un mortale essere piú giusto di Dio? Può un uomo essere piú puro del suo Fattore

18 Т аж рабам Своїм Він не йме віри, і накладає вину й на Своїх Анголів!

Ecco, egli non si fida neppure dei suoi servi, e riscontra difetti persino nei suoi angeli;

19 Щ о ж тоді мешканці глиняних хат, що в поросі їхня основа? Як міль, вони будуть розчавлені!

quanto piú in quelli che abitano in case di argilla, il cui fondamento è nella polvere, e sono schiacciati come una tarma.

20 В они товчені зранку до вечора, і без помочі гинуть назавжди...

Dalla mattina alla sera sono distrutti; periscono per sempre, senza che nessuno ci badi.

21 С лава їхня минається з ними, вони помирають не в мудрості!...

La corda della loro tenda non viene forse strappata? Essi muoiono, ma senza sapienza"».