1 П існя. Псалом. Синів Кореєвих. Для дириґетна хору. На „Махалат лефннот". Пісня навчальна Гемана езрахеяннина. (88-2) Господи, Боже спасіння мого, вдень я кличу й вночі я перед Тобою:

«Cantico. Salmo dei figli di Kore. Al maestro del coro. Da cantarsi mestamente. Cantico di Heman, l'Ezrahita.» O Eterno, DIO della mia salvezza, io grido giorno e notte davanti a te.

2 ( 88-3) хай молитва моя дійде перед обличчя Твоє, нахили Своє ухо до зойку мого,

Giunga fino a te la mia preghiera, tendi l'orecchio al mio grido,

3 ( 88-4) душа бо моя наситилась нещастями, а життя моє зблизилося до шеолу!

perché l'anima mia è sazia di male, e la mia vita è giunta fino allo Sceol.

4 ( 88-5) Я до тих прирахований став, що в могилу відходять, я став, немов муж той безсилий...

Sono ormai annoverato fra quelli che scendono nella fossa, sono come un uomo che non ha piú forza.

5 ( 88-6) Я кинений серед померлих, немов оті трупи, що в гробі лежать, що про них Ти не згадуєш більш, і потяті вони від Твоєї руки...

Sono abbandonato fra i morti come gli uccisi che giacciono nel sepolcro, di cui tu non ti ricordi piú e che sono recisi e allontanati dalla tua mano.

6 ( 88-7) Умістив Ти мене в глибочезну могилу, до пітьми в глибинах.

Tu mi hai posto nella piú profonda fossa, in luoghi tenebrosi, negli abissi.

7 ( 88-8) На мене лягла Твоя лють, і Ти всіма Своїми ламаннями мучив мене... Села.

Su di me si è abbattuta la tua ira, e tu mi hai travolto con tutti i tuoi flutti. (Sela)

8 ( 88-9) Віддалив Ти від мене знайомих моїх, учинив Ти мене за огиду для них... Я замкнений і не виходжу,

Tu mi hai privato dei miei amici, mi hai reso per loro un oggetto abominevole; sono rinchiuso e non posso uscire.

9 ( 88-10) стемніло з біди моє око... Я кожного дня Тебе кличу, о Господи, простягаю до Тебе руки свої!...

Il mio occhio si strugge dal dolore; ti invoco ogni giorno, o Eterno, e tendo le mie mani verso di te.

10 ( 88-11) Чи Ти чудо вчиниш померлим? Чи трупи встануть і будуть хвалити Тебе? Села.

Farai forse dei prodigi per i morti? Risorgeranno i defunti a lodarti? (Sela)

11 ( 88-12) Хіба милість Твоя буде в гробі звіщатись, а вірність Твоя в аввадоні?

Si celebrerà la tua benignità nel sepolcro e la tua fedeltà nel luogo di distruzione?

12 ( 88-13) Чи познається в темряві чудо Твоє, а в краю забуття справедливість Твоя?

Saranno le tue meraviglie conosciute nelle tenebre e la tua giustizia nella terra dell'oblìo?

13 ( 88-14) Та я кличу до Тебе, о Господи, і вранці молитва моя Тебе випереджує...

Ma io grido a te, o Eterno, e la mia preghiera ti viene incontro al mattino.

14 ( 88-15) Для чого, о Господи, кидаєш душу мою, ховаєш від мене обличчя Своє?

Perché mi respingi, o Eterno perché mi nascondi il tuo volto?

15 ( 88-16) Нужденний я та помираю відмалку, переношу страхіття Твої, я ослаблений став...

Sono stato afflitto e moribondo fin dalla giovinezza; ho sofferto i tuoi terrori e sono smarrito.

16 ( 88-17) Перейшли надо мною Твої пересердя, страхіття Твої зруйнували мене,

Sopra di me è passata la tua ardente ira; i tuoi terrori mi hanno annientato,

17 ( 88-18) вони оточають мене, як вода, увесь день, вони разом мене облягають...

mi hanno circondato come acque tutto il giorno e tutti assieme mi hanno sommerso.

18 ( 88-19) друга й приятеля віддалив Ти від мене, знайомі мої як та темрява!...

Hai allontanato da me amici e conoscenti; i miei amici piú intimi sono le tenebre.