1 І знялися всі їхні збори, і повели до Пилата Його.
Allora tutta l'assemblea si alzò e lo condusse da Pilato.
2 І зачали оскаржати Його й говорити: Ми ствердили, що Цей ворохобить народ наш, і забороняє податок давати кесареві, та й говорить, що Він, Христос Цар.
E cominciarono ad accusarlo, dicendo: «Noi abbiamo sorpreso costui che sovvertiva la nazione e proibiva di dare i tributi a Cesare, affermando di essere un re, il Cristo».
3 І Пилат запитав Його, кажучи: Чи Ти Цар Юдейський? А Він відказав йому в відповідь: Сам ти кажеш...
Allora Pilato lo interrogò, dicendo: «Sei tu il re dei Giudei?». E Gesú gli rispose e disse: «Tu lo dici».
4 І Пилат сказав первосвященикам та до народу: Я не знаходжу жадної провини в Цій Людині.
Pilato quindi disse ai capi dei sacerdoti e alle turbe: «Io non trovo nessuna colpa in quest'uomo».
5 А вони намагались, говорячи: Він бунтує народ, навчаючи в усій Юдеї, від Галілеї почавши аж посі.
Ma quelli insistevano, dicendo: «Egli solleva il popolo insegnando per tutta la Giudea, dopo aver cominciato dalla Galilea fin qua».
6 А Пилат, вчувши про Галілею, спитав: Хіба Він галілеянин?
Allora Pilato, avendo udito nominare la Galilea, domandò se quell'uomo fosse Galileo.
7 І , дізнавшись, що Він із влади Ірода, відіслав Його Іродові, бо той в Єрусалимі також перебував тими днями.
E, saputo che apparteneva alla giurisdizione di Erode, lo mandò da Erode, che in quei giorni si trovava anch'egli a Gerusalemme.
8 К оли ж Ірод побачив Ісуса, то дуже зрадів, бо він від давнього часу бажав Його бачити, багато за Нього чував, і сподівався побачити чудо яке, що буває від Нього.
Quando Erode vide Gesú, se ne rallegrò grandemente; da molto tempo infatti desiderava vederlo, perché aveva sentito dire molte cose di lui e sperava di vederlo compiere qualche miracolo.
9 І багато питався Його, та нічого не відповідав Він йому.
Egli gli rivolse molte domande, ma Gesú non gli rispose nulla.
10 І стояли тут первосвященики й книжники, та завзято Його оскаржали.
Intanto i capi dei sacerdoti e gli scribi stavano là accusandolo con veemenza.
11 Т оді Ірод із військом своїм ізневажив Його й насміявся, зодягнувши Його в яснобілу одіж, і відіслав до Пилата Його.
Allora Erode, con i suoi soldati, dopo averlo oltraggiato e schernito, lo rivestí di una veste splendida e lo rimandò da Pilato.
12 І того дня стали Ірод із Пилатом за приятелів між собою, бо давніш ворожнеча між ними була.
In quel giorno Erode e Pilato divennero amici, mentre prima erano stati nemici.
13 А Пилат скликав первосвящеників, і старшин, і народ,
Allora Pilato, riuniti i capi dei sacerdoti i magistrati e il popolo,
14 і промовив до них: Привели ви мені Чоловіка Цього, як того, що бунтує народ. А ось я перед вами розвідав, і не знаходжу в Людині Оцій ані однієї провини такої, про що ви оскаржаєте.
disse loro: «Voi mi avete portato quest'uomo, come uno che perverte il popolo; ed ecco, dopo averlo esaminato alla vostra presenza, non ho trovato in lui nessuna delle colpe di cui lo accusate
15 Т акож Ірод, бо він відіслав Його нам. І ось нічого, що на смерть заслуговувало б, Він не вчинив.
e neppure Erode, perche lo ha rimandato a noi; in realtà egli non ha fatto nulla che meriti la morte.
16 О тже я покараю Його й відпущу.
Perciò, dopo averlo fatto flagellare, lo rilascerò».
17 Б о повинен був їм відпустити одного на свято.
Ora in occasione della festa di Pasqua, il governatore doveva liberare qualcuno.
18 А народ став кричати й казати: Візьми Цього, відпусти ж нам Варавву!
Ma essi tutti insieme gridarono, dicendo: «A morte costui, e liberaci Barabba».
19 А той за повстання одне, яке сталося в місті, і за вбивство посаджений був до в'язниці.
Questi era stato incarcerato per una sedizione fatta in città e per omicidio.
20 І знову сказав їм Пилат, хотячи відпустити Ісуса.
Perciò Pilato desiderando liberare Gesú parlò loro di nuovo.
21 Т а кричали вони й говорили: Розіпни, розіпни Його!
Ma essi gridavano, dicendo: «Crocifiggilo, crocifiggilo».
22 В ін же втретє промовив до них: Яке ж зло вчинив Він? Я нічого, що на смерть заслуговувало б, на Нім не знайшов. Отже я покараю Його й відпущу.
Per la terza volta, egli disse loro: «Ma che male ha fatto costui? Io non ho trovato in lui alcuna colpa che meriti la morte. Perciò, dopo averlo fatto flagellare, lo rilascerò».
23 А вони сильним криком свого домагалися, та вимагали розп'ясти Його. І взяв гору крик їхній та первосвящеників.
Ma quelli insistevano con grandi grida, chiedendo che fosse crocifisso, e le loro grida e quelle dei capi dei sacerdoti finirono per prevalere.
24 І Пилат присудив, щоб було, як просили вони:
Pilato allora decise che fosse fatto ciò che chiedevano.
25 в ідпустив їм Варавву, посадженого за повстання та вбивство в в'язницю, за якого просили вони, а Ісуса віддав їхній волі...
E rilasciò loro colui che era stato incarcerato per sedizione e per omicidio e che essi avevano richiesto; e consegnò Gesú alla loro volontà.
26 І як Його повели, то схопили якогось Симона із Кірінеї, що з поля вертався, і поклали на нього хреста, щоб він ніс за Ісусом!
Mentre lo conducevano via, presero un certo Simone di Cirenea che veniva dai campi, e gli misero addosso la croce, perché la portasse dietro a Gesú.
27 А за Ним ішов натовп великий людей і жінок, які плакали та голосили за Ним.
Or lo seguiva una grande folla di popolo e di donne, che facevano cordoglio e lamenti su di lui.
28 А Ісус обернувся до них та й промовив: Дочки єрусалимські, не ридайте за Мною, за собою ридайте й за дітьми своїми!
Ma Gesú. voltandosi verso di loro disse: «Figlie di Gerusalemme, non piangete per me, ma piangete per voi stesse e per i vostri figli.
29 Б о ось дні настають, коли скажуть: Блаженні неплідні, та утроби, які не родили, і груди, що не годували...
Perché ecco, verranno i giorni in cui si dirà: "Beate le sterili e beati i grembi che non hanno partorito e le mammelle che non hanno allattato!".
30 Т оді стануть казати горам: Поспадайте на нас, а узгір'ям: Покрийте нас!
Allora cominceranno a dire ai monti: "Cadeteci addosso" e alle colline: "Copriteci"
31 Б о коли таке роблять зеленому дереву, то що буде сухому?
Perché, se tali cose si fanno al legno verde, che cosa sarà fatto al legno secco?».
32 І вели з Ним також двох злочинників інших, щоб убити.
Or venivano condotti con lui anche due malfattori per essere messi a morte.
33 А коли прибули на те місце, що звуть Череповище, розп'яли тут Його та злочинників, одного праворуч, а одного ліворуч.
E quando giunsero al luogo, detto del Teschio, là crocifissero lui e i malfattori, l'uno a destra e l'altro a sinistra.
34 І сус же промовив: Отче, відпусти їм, бо не знають, що чинять вони!... А як Його одіж ділили, то кидали жереба.
E Gesú diceva: «Padre perdona loro perché non sanno quello che fanno». Poi, spartite le sue vesti, le tirarono a sorte.
35 А люди стояли й дивились... Насміхалися з ними й старшини, говорячи: Він інших спасав, нехай Сам Себе визволить, коли Він Христос, Божий Обранець!
E il popolo stava là a guardare, ed anche i magistrati col popolo lo beffavano, dicendo: «Egli ha salvati gli altri, salvi se stesso se veramente egli è il Cristo. l'eletto di Dio».
36 І вояки глузували з Нього: приступаючи, оцет Йому подавали,
Anche i soldati lo schernivano, accostandosi e presentandogli dell'aceto.
37 і казали: Коли Цар Ти Юдейський, спаси Себе Сам!
e dicendo: «Se tu sei il re dei Giudei, salva te stesso».
38 Б ув же й напис над Ним письмом грецьким, латинським і гебрейським написаний: Це Цар Юдейський.
Sopra il suo capo, inoltre vi era una scritta, in caratteri greci, latini ed ebraici: "COSTUI E IL RE DEI GIUDEI".
39 А один із розп'ятих злочинників став зневажати Його й говорити: Чи Ти не Христос? То спаси Себе й нас!
Or uno dei malfattori appesi lo ingiuriava, dicendo: «Se tu sei il Cristo, salva te stesso e noi».
40 О бізвався ж той другий, і докоряв йому, кажучи: Чи не боїшся ти Бога, коли й сам на те саме засуджений?
Ma l'altro, rispondendo, lo sgridava dicendo: «Non hai neppure timore di Dio, trovandoti sotto la medesima condanna?
41 А ле ми справедливо засуджені, і належну заплату за вчинки свої беремо, Цей же жадного зла не вчинив.
Noi in realtà siamo giustamente condannati, perché riceviamo la dovuta pena dei nostri misfatti, ma costui non ha commesso alcun male».
42 І сказав до Ісуса: Спогадай мене, Господи, коли прийдеш у Царство Своє!
Poi disse a Gesú: «Signore, ricordati di me quando verrai nel tuo regno».
43 І промовив до нього Ісус: Поправді кажу тобі: ти будеш зо Мною сьогодні в раю!
Allora Gesú gli disse: «In verità ti dico: oggi tu sarai con me in paradiso».
44 Н аближалася шоста година, і темрява стала по цілій землі аж до години дев'ятої...
Era circa l'ora sesta, e si fece buio su tutto il paese fino all'ora nona.
45 І сонце затьмилось, і в храмі завіса роздерлась надвоє...
Il sole si oscurò e la cortina del tempio si squarciò in mezzo.
46 І , скрикнувши голосом гучним, промовив Ісус: Отче, у руки Твої віддаю Свого духа! І це прорікши, Він духа віддав...
E Gesú, gridando con gran voce, disse: «Padre, nelle tue mani rimetto il mio spirito». E detto questo, rese lo spirito.
47 К оли ж сотник побачив, що сталось, він Бога прославив, говорячи: Дійсно праведний був Чоловік Цей!
Allora il centurione, visto quanto era accaduto, glorificò Dio, dicendo: «Veramente quest'uomo era giusto».
48 І ввесь натовп, який зійшовсь на видовище це, як побачив, що сталось, бив у груди себе та вертався...
E tutta la folla che si era radunata per osservare ciò che accadeva, alla vista di questo, se ne tornò a casa battendosi il petto.
49 У сі ж знайомі Його й ті жінки, що прийшли були з Ним із Галілеї, здалека стояли й дивились на це...
Ma tutti i suoi conoscenti e le donne che l'avevano seguito dalla Galilea se ne stavano a distanza, osservando queste cose.
50 І ось муж, на ім'я йому Йосип, що був радником синедріону, людина шановна і праведна,
Or vi era un uomo di nome Giuseppe, che era membro del sinedrio, uomo giusto e buono,
51 н е пристав він до ради та чину їх, із Ариматеї, юдейського міста, що й сам сподівався Божого Царства,
il quale non aveva acconsentito alla deliberazione e all'operato degli altri. Egli era di Arimatea, città dei Giudei, e aspettava anch'egli il regno di Dio.
52 ц ей прийшов до Пилата, і тіла Ісусового став просити.
Costui si presentò a Pilato e chiese il corpo di Gesú.
53 І Йосип, знявши Його, обгорнув плащаницею, і поклав Його в гробі, що в скелі був висічений, і що в ньому ніколи ніхто не лежав.
E, dopo averlo tirato giú dalla croce, lo avvolse in un lenzuolo e lo mise in un sepolcro scavato nella roccia, dove nessuno era ancora stato sepolto.
54 Д ень той був Приготування, і наставала субота.
Era il giorno della Preparazione, e il sabato stava per cominciare.
55 А жінки, що прийшли були з Ним із Галілеї, ішли слідом, і вони бачили гроба, і як покладене тіло Його.
Le donne, che erano venute con Gesú dalla Galilea seguendolo da vicino osservarono il sepolcro e come vi era stato deposto il corpo di Gesú;
56 П овернувшись, вони наготували пахощів і мира, а в суботу, за заповіддю, спочивали.
poi esse tornarono a casa e prepararono gli aromi e gli unguenti, e durante il sabato si riposarono, secondo il comandamento.