1 К ажу правду в Христі, не обманюю, як свідчить мені моє сумління через Духа Святого,

Io dico la verità in Cristo, non mento, perché me lo attesta la mia coscienza nello Spirito Santo;

2 щ о маю велику скорботу й невпинну муку для серця свого!

ho grande tristezza e continuo dolore nel mio cuore.

3 Б о я бажав би сам бути відлучений від Христа замість братів моїх, рідних мені тілом;

Infatti desidererei essere io stesso anatema e separato da Cristo per i miei fratelli, miei parenti secondo la carne,

4 в они ізраїльтяни, що їм належить синівство, і слава, і заповіти, і законодавство, і Богослужба, і обітниці,

che sono Israeliti, dei quali sono l'adozione, la gloria, i patti, la promulgazione della legge, il servizio divino e le promesse;

5 щ о їхні й отці, і від них же тілом Христос, що Він над усіма Бог, благословенний, навіки, амінь.

dei quali sono i padri e dai quali proviene secondo la carne il Cristo che è sopra tutte le cose Dio, benedetto in eterno. Amen.

6 Н е так, щоб Слово Боже не збулося. Бо не всі ті ізраїльтяни, хто від Ізраїля,

Tuttavia non è che la parola di Dio sia caduta a terra, poiché non tutti quelli che sono d'Israele sono Israele.

7 і не всі діти Авраамові, хто від насіння його, але: в Ісаку буде насіння тобі.

E neppure perché sono progenie di Abrahamo sono tutti figli; ma: «In Isacco ti sarà nominata una progenie».

8 Ц ебто, не тілесні діти то діти Божі, але діти обітниці признаються за насіння.

Cioè non i figli della carne sono figli di Dio, ma i figli della promessa sono considerati come progenie.

9 А слово обітниці таке: На той час прийду, і буде син у Сари.

Questa fu infatti la parola della promessa: «In questo tempo ritornerò e Sara avrà un figlio».

10 І не тільки це, але й Ревекка зачала дітей від одного ложа отця нашого Ісака,

E non solo questo, ma anche Rebecca concepí da un solo uomo, Isacco nostro padre.

11 б о коли вони ще не народились, і нічого доброго чи злого не вчинили, щоб позосталась постанова Божа у вибранні

(infatti, quando non erano ancora nati i figli e non avevano fatto bene o male alcuno, affinché rimanesse fermo il proponimento di Dio secondo l'elezione e non a motivo delle opere, ma per colui che chiama),

12 н е від учинків, але від Того, Хто кличе, сказано їй: Більший служитиме меншому,

le fu detto: «Il maggiore servirà al minore»,

13 я к і написано: Полюбив Я Якова, а Ісава зненавидів.

come sta scritto: «Io ho amato Giacobbe e ho odiato Esaú».

14 Щ о ж скажемо? Може в Бога неправда? Зовсім ні!

Che diremo dunque? C'è ingiustizia presso Dio? Cosí non sia.

15 Б о Він каже Мойсеєві: Помилую, кого хочу помилувати, і змилосерджуся, над ким хочу змилосердитись.

Egli dice infatti a Mosé: «Io avrò misericordia di chi avrò misericordia, e avrò compassione di chi avrò compassione».

16 О тож, не залежить це ні від того, хто хоче, ні від того, хто біжить, але від Бога, що милує.

Non dipende dunque né da chi vuole né da chi corre, ma da Dio che fa misericordia.

17 Б о Писання говорить фараонові: Власне на те Я поставив тебе, щоб на тобі показати Свою силу, і щоб звістилось по цілій землі Моє Ймення.

Dice infatti la Scrittura al Faraone: «Proprio per questo ti ho suscitato, per mostrare in te la mia potenza e affinché il mio nome sia proclamato in tutta la terra».

18 О тож, кого хоче Він милує, і кого хоче ожорсточує.

Cosí egli fa misericordia a chi vuole e indurisce chi vuole.

19 А ти скажеш мені: Чого ж іще Він докоряє, бо хто може противитись волі Його?

Tu mi dirai dunque: «Perché trova ancora egli da ridire? Chi può infatti resistere alla sua volontà?».

20 О тже, хто ти, чоловіче, що ти сперечаєшся з Богом? Чи скаже твориво творцеві: Пощо ти зробив мене так?

Piuttosto chi sei tu, o uomo, che disputi con Dio? La cosa formata dirà a colui che la formò: «Perché mi hai fatto cosí?».

21 Ч и ганчар не має влади над глиною, щоб із того самого місива зробити одну посудину на честь, а одну на нечесть?

Non ha il vasaio autorità sull'argilla, per fare di una stessa pasta un vaso ad onore e un altro a disonore?

22 Т ож Бог, бажаючи показати гнів і виявити могутність Свою, щадив із великим терпінням посудини гніву, що готові були на погибіль,

E che dire se Dio, volendo mostrare la sua ira e far conoscere la sua potenza, ha sopportato con molta pazienza i vasi d'ira preparati per la perdizione?

23 і щоб виявити багатство слави Своєї на посудинах милосердя, що їх приготував на славу,

E questo per far conoscere le ricchezze della sua gloria verso dei vasi di misericordia, che lui ha già preparato per la gloria,

24 н а нас, що їх і покликав не тільки від юдеїв, але й від поган.

cioè noi che egli ha chiamato, non solo fra i Giudei ma anche fra i gentili?

25 Я к і в Осії Він говорить: Назву Своїм народом не людей Моїх, і не улюблену улюбленою,

Come ancora egli dice in Osea: «Io chiamerò il mio popolo quello che non è mio popolo, e amata quella che non è amata.

26 і на місці, де сказано їм: Ви не Мій народ, там названі будуть синами Бога Живого!

E avverrà che là dove fu loro detto "Voi non siete mio popolo", saranno chiamati figli del Dio vivente».

27 А Ісая взиває про Ізраїля: Коли б число синів Ізраїлевих було, як морський пісок, то тільки останок спасеться,

Ma Isaia esclama riguardo a Israele: «Anche se il numero dei figli d'Israele fosse come la sabbia del mare, solo il residuo sarà salvato».

28 б о вирок закінчений та скорочений учинить Господь на землі!

Infatti egli manda ad effetto la decisione con giustizia, perché il Signore manderà ad effetto e accelererà la decisione sopra la terra.

29 І як Ісая віщував: Коли б Господь Саваот не лишив нам насіння, то ми стали б, як Содом, і подібні були б до Гоморри!

E come Isaia aveva predetto: «Se il Signore degli eserciti non ci avesse lasciato un seme, saremmo diventati come Sodoma e saremmo stati simili a Gomorra».

30 Щ о ж скажемо? Що погани, які не шукали праведности, досягли праведности, тієї праведности, що від віри,

Che diremo dunque? Che i gentili, che non cercavano la giustizia, hanno ottenuta la giustizia, quella giustizia però che deriva dalla fede,

31 а Ізраїль, що шукав Закона праведности, не досяг Закону праведности.

mentre Israele, che cercava la legge della giustizia, non è arrivato alla legge della giustizia.

32 Ч ому? Бо шукали не з віри, але якби з учинків Закону; вони бо спіткнулись об камінь спотикання,

Perché? Perché la cercava non mediante la fede ma mediante le opere della legge; essi infatti hanno urtato nella pietra d'inciampo.

33 я к написано: Ось Я кладу на Сіоні камінь спотикання та скелю спокуси, і кожен, хто вірує в Нього, не посоромиться!

come sta scritto «Ecco, io pongo in Sion una pietra d'inciampo e una roccia di scandalo, ma chiunque crede in lui non sarà svergognato».