1 П салом Асафів. Поправді Бог добрий ізраїлеві, Бог для щиросердих!
«Salmo di Asaf.» Certamente DIO è buono verso Israele, verso quelli che sono puri di cuore.
2 А я, мало не послизнулися ноги мої, мало не посковзнулися стопи мої,
Ma quanto a me, quasi inciampavano i miei piedi, e poco mancò che i miei passi sdrucciolassero.
3 б о лихим я завидував, бачивши спокій безбожних,
Poiché portavo invidia ai vanagloriosi, vedendo la prosperità dei malvagi.
4 б о не мають страждання до смерти своєї, і здорове їхнє тіло,
Perché non vi sono dolori nella loro morte, e il loro corpo è pingue.
5 н а людській роботі нема їх, і разом із іншими людьми не зазнають вони вдарів.
Essi non sono tribolati come gli altri mortali, né sono colpiti come gli altri uomini.
6 Т ому то пиха їхню шию оздоблює, зодягає їх шата насилля,
Perciò la superbia li cinge come una collana e la violenza li avvolge come una veste.
7 в илазять їм очі від жиру, бажання їхнього серця збулися,
I loro occhi escono fuori per il grasso e le immaginazioni perverse del loro cuore traboccano.
8 с міються й злосливо говорять про утиск, говорять бундючно:
Essi scherniscono e tremano perfidamente di opprimere, e parlano con arroganza.
9 с вої уста до неба підносять, а їхній язик по землі походжає!...
Dirigono la loro bocca contro il cielo, e la loro lingua percorre la terra.
10 Т ому то туди Його люди звертаються, і щедро беруть собі воду
Perciò la loro gente si volge da quella parte e beve copiosamente alle loro acque,
11 т а й кажуть: Хіба Бог те знає, і чи має Всевишній відомість,
e dice: «Come è possibile che DIO sappia ogni cosa e che vi sia conoscenza nell'Altissimo?».
12 я к он ті безбожні й безпечні на світі збільшили багатство своє?
Ecco, costoro sono empi, eppure essi sono sempre tranquilli ed accrescono le loro ricchezze.
13 Н аправду, надармо очистив я серце своє, і в невинності вимив руки свої,
Invano dunque ho purificato il mio cuore e ho lavato le mie mani nell'innocenza.
14 і ввесь день я побитий, і щоранку покараний...
Poiché sono colpito tutto il giorno e castigato ogni mattina.
15 К оли б я сказав: Буду так говорить, як вони, то спроневірився б я поколінню синів Твоїх.
Se avessi detto: «Parlerò anch'io cosí», ecco, avrei rinnegato la generazione dei tuoi figli.
16 і роздумував я, щоб пізнати оте, та трудне воно в очах моїх,
Allora ho cercato di comprendere questo, ma la cosa mi è parsa molto difficile.
17 а ж прийшов я в Божу святиню, і кінець їхній побачив:
Finché sono entrato nel santuario di DIO e ho considerato la fine di costoro.
18 н аправду, Ти їх на слизькому поставив, на спустошення кинув Ти їх!
Certo, tu li metti in luoghi sdrucciolevoli e cosí li fai cadere in rovina.
19 Я к вони в одній хвилі спустошені, згинули, пощезали від страхів!
Come sono distrutti in un momento spazzati via consumati con improvvisi terrori!
20 Н емов сном по обудженні, Господи, образом їхнім погордиш, мов сном по обудженні!
Come un sogno al risveglio, cosí tu, o Signore, quando ti risveglierai, disprezzerai la loro vana apparenza.
21 Б о болить моє серце, і в нутрі моїм коле,
Quando il mio cuore era inacerbito e mi sentivo trafitto internamente
22 а я немов бидло й не знаю, я перед Тобою худобою став!...
io ero insensato e senza intendimento; davanti a te ero come una bestia.
23 Т а я завжди з Тобою, Ти держиш мене за правицю,
Ma pure io sono sempre con te; tu mi hai preso per la mano destra.
24 Т и Своєю порадою водиш мене, і потому до слави Ти візьмеш мене!
Tu mi guiderai col tuo consiglio e poi mi porterai nella gloria.
25 Х то є мені на небесах, окрім Тебе? А я при Тобі на землі не бажаю нічого!
Chi ho io in cielo fuor di te? E sulla terra io non desidero altri che te.
26 Г ине тіло моє й моє серце, та Бог скеля серця мого й моя доля навіки,
La mia carne e il mio cuore possono venir meno, ma DIO è la rocca del mio cuore e la mia parte in eterno.
27 б о погинуть ось ті, хто бокує від Тебе, понищиш Ти кожного, хто відступить від Тебе!
Poiché ecco, quelli che si allontanano da te periranno; tu distruggi tutti quelli che, fornicando, si allontanano da te.
28 А я, близькість Бога для мене добро, на Владику, на Господа свою певність складаю, щоб звіщати про всі Твої чини!
Ma quanto a me, il mio bene è di accostarmi a DIO, io ho fatto del Signore. dell'Eterno, il mio rifugio, per raccontare tutte le opere tue.