1 П салом Асафів. Поправді Бог добрий ізраїлеві, Бог для щиросердих!

(72-1) ^^Псалом Асафа.^^ Как благ Бог к Израилю, к чистым сердцем!

2 А я, мало не послизнулися ноги мої, мало не посковзнулися стопи мої,

(72-2) А я--едва не пошатнулись ноги мои, едва не поскользнулись стопы мои, --

3 б о лихим я завидував, бачивши спокій безбожних,

(72-3) я позавидовал безумным, видя благоденствие нечестивых,

4 б о не мають страждання до смерти своєї, і здорове їхнє тіло,

(72-4) ибо им нет страданий до смерти их, и крепки силы их;

5 н а людській роботі нема їх, і разом із іншими людьми не зазнають вони вдарів.

(72-5) на работе человеческой нет их, и с людьми не подвергаются ударам.

6 Т ому то пиха їхню шию оздоблює, зодягає їх шата насилля,

(72-6) Оттого гордость, как ожерелье, обложила их, и дерзость, наряд, одевает их;

7 в илазять їм очі від жиру, бажання їхнього серця збулися,

(72-7) выкатились от жира глаза их, бродят помыслы в сердце;

8 с міються й злосливо говорять про утиск, говорять бундючно:

(72-8) над всем издеваются, злобно разглашают клевету, говорят свысока;

9 с вої уста до неба підносять, а їхній язик по землі походжає!...

(72-9) поднимают к небесам уста свои, и язык их расхаживает по земле.

10 Т ому то туди Його люди звертаються, і щедро беруть собі воду

(72-10) Потому туда же обращается народ Его, и пьют воду полною чашею,

11 т а й кажуть: Хіба Бог те знає, і чи має Всевишній відомість,

(72-11) и говорят: 'как узнает Бог? и есть ли ведение у Вышнего?'

12 я к он ті безбожні й безпечні на світі збільшили багатство своє?

(72-12) И вот, эти нечестивые благоденствуют в веке сем, умножают богатство.

13 Н аправду, надармо очистив я серце своє, і в невинності вимив руки свої,

(72-13) так не напрасно ли я очищал сердце мое и омывал в невинности руки мои,

14 і ввесь день я побитий, і щоранку покараний...

(72-14) и подвергал себя ранам всякий день и обличениям всякое утро?

15 К оли б я сказав: Буду так говорить, як вони, то спроневірився б я поколінню синів Твоїх.

(72-15) если бы я сказал: 'буду рассуждать так', --то я виновен был бы пред родом сынов Твоих.

16 і роздумував я, щоб пізнати оте, та трудне воно в очах моїх,

(72-16) И думал я, как бы уразуметь это, но это трудно было в глазах моих,

17 а ж прийшов я в Божу святиню, і кінець їхній побачив:

(72-17) доколе не вошел я во святилище Божие и не уразумел конца их.

18 н аправду, Ти їх на слизькому поставив, на спустошення кинув Ти їх!

(72-18) Так! на скользких путях поставил Ты их и низвергаешь их в пропасти.

19 Я к вони в одній хвилі спустошені, згинули, пощезали від страхів!

(72-19) Как нечаянно пришли они в разорение, исчезли, погибли от ужасов!

20 Н емов сном по обудженні, Господи, образом їхнім погордиш, мов сном по обудженні!

(72-20) Как сновидение по пробуждении, так Ты, Господи, пробудив, уничтожишь мечты их.

21 Б о болить моє серце, і в нутрі моїм коле,

(72-21) Когда кипело сердце мое, и терзалась внутренность моя,

22 а я немов бидло й не знаю, я перед Тобою худобою став!...

(72-22) тогда я был невежда и не разумел; как скот был я пред Тобою.

23 Т а я завжди з Тобою, Ти держиш мене за правицю,

(72-23) Но я всегда с Тобою: Ты держишь меня за правую руку;

24 Т и Своєю порадою водиш мене, і потому до слави Ти візьмеш мене!

(72-24) Ты руководишь меня советом Твоим и потом примешь меня в славу.

25 Х то є мені на небесах, окрім Тебе? А я при Тобі на землі не бажаю нічого!

(72-25) Кто мне на небе? и с Тобою ничего не хочу на земле.

26 Г ине тіло моє й моє серце, та Бог скеля серця мого й моя доля навіки,

(72-26) Изнемогает плоть моя и сердце мое: Бог твердыня сердца моего и часть моя вовек.

27 б о погинуть ось ті, хто бокує від Тебе, понищиш Ти кожного, хто відступить від Тебе!

(72-27) Ибо вот, удаляющие себя от Тебя гибнут; Ты истребляешь всякого отступающего от Тебя.

28 А я, близькість Бога для мене добро, на Владику, на Господа свою певність складаю, щоб звіщати про всі Твої чини!

(72-28) А мне благо приближаться к Богу! На Господа Бога я возложил упование мое, чтобы возвещать все дела Твои.