1 Д авидів. Прославляю Тебе цілим серцем своїм, перед богами співаю Тобі!

(137-1) ^^Давида.^^ Славлю Тебя всем сердцем моим, пред богами пою Тебе.

2 В клоняюсь до храму святого Твого, і славлю імення Твоє за Твоє милосердя й за правду Твою, бо звеличив Ти був над усе Своє Ймення та слово Своє!

(137-2) Поклоняюсь пред святым храмом Твоим и славлю имя Твое за милость Твою и за истину Твою, ибо Ты возвеличил слово Твое превыше всякого имени Твоего.

3 У день, як взиваю, почуєш мене, підбадьорюєш силою душу мою!

(137-3) В день, когда я воззвал, Ты услышал меня, вселил в душу мою бодрость.

4 У сі земні царі прославлять Тебе, Господи, будуть, бо почують вони слово уст Твоїх,

(137-4) Прославят Тебя, Господи, все цари земные, когда услышат слова уст Твоих

5 і будуть співати про Господні дороги, бо слава Господня велика,

(137-5) и воспоют пути Господни, ибо велика слава Господня.

6 б о високий Господь, але бачить низького, а гордого Він пізнає іздалека!

(137-6) Высок Господь: и смиренного видит, и гордого узнает издали.

7 Я кщо серед тісноти піду, Ти оживиш мене, на лютість моїх ворогів пошлеш руку Свою, і правиця Твоя допоможе мені,

(137-7) Если я пойду посреди напастей, Ты оживишь меня, прострешь на ярость врагов моих руку Твою, и спасет меня десница Твоя.

8 д ля мене Господь оце виконає! Твоя милість, о Господи, вічна, чинів Своєї руки не полиш!

(137-8) Господь совершит за меня! Милость Твоя, Господи, вовек: дело рук Твоих не оставляй.