1 Д авидів. Судися, о Господи, з тими, хто судиться зо мною воюй з тими, хто зо мною воює,

(34-1) ^^Псалом Давида.^^ Вступись, Господи, в тяжбу с тяжущимися со мною, побори борющихся со мною;

2 в ізьми малого й великого щита, і встань мені на допомогу!

(34-2) возьми щит и латы и восстань на помощь мне;

3 Д істань списа, і дорогу замкни моїм напасникам, скажи до моєї душі: Я спасіння твоє!

(34-3) обнажи мечь и прегради преследующим меня; скажи душе моей: 'Я--спасение твое!'

4 Н ехай засоромляться й будуть поганьблені ті, хто чатує на душу мою; хай відступлять назад і нехай посоромляться ті, хто лихо мені замишляє.

(34-4) Да постыдятся и посрамятся ищущие души моей; да обратятся назад и покроются бесчестием умышляющие мне зло;

5 Б одай вони стали, немов та полова на вітрі, і Ангол Господній нехай їх жене;

(34-5) да будут они, как прах пред лицем ветра, и Ангел Господень да прогоняет;

6 н ехай буде дорога їхна темна й сковзька, і Ангол Господній нехай їх жене,

(34-6) да будет путь их темен и скользок, и Ангел Господень да преследует их,

7 б о вони безпричинно тенета свої розставляють на мене, яму копають безвинно на душу мою!

(34-7) ибо они без вины скрыли для меня яму--сеть свою, без вины выкопали для души моей.

8 Н ехай нагла загибіль, якої не знає, на нього спаде, і сітка його, яку він наставив, хай зловить його у нагле нещастя, бодай він до нього упав!

(34-8) Да придет на него гибель неожиданная, и сеть его, которую он скрыл, да уловит его самого; да впадет в нее на погибель.

9 А душа моя в Господі буде радіти, звеселиться Його допомогою!

(34-9) А моя душа будет радоваться о Господе, будет веселиться о спасении от Него.

10 С кажуть усі мої кості: Господи, хто подібний до Тебе? Ти рятуєш убогого від сильнішого над нього, покірного та бідаря від його дерія.

(34-10) Все кости мои скажут: 'Господи! кто подобен Тебе, избавляющему слабого от сильного, бедного и нищего от грабителя его?'

11 С відки встають неправдиві, чого я не знав питають мене,

(34-11) Восстали на меня свидетели неправедные: чего я не знаю, о том допрашивают меня;

12 в іддають мені злом за добро, осирочують душу мою!

(34-12) воздают мне злом за добро, сиротством душе моей.

13 А я, як вони хворували були, зодягався в верету, душу свою мучив постом, молитва ж моя поверталась на лоно моє...

(34-13) Я во время болезни их одевался во вретище, изнурял постом душу мою, и молитва моя возвращалась в недро мое.

14 Я к приятель, буцім то брат він для мене, так я ходив, ніби був я в жалобі по матері, був я засмучений, схилений...

(34-14) Я поступал, как бы это был друг мой, брат мой; я ходил скорбный, с поникшею головою, как бы оплакивающий мать.

15 А вони, як упав я, радіють та сходяться, напасники проти мене збираються, я ж не знаю про те; кричать, і не вмовкають,

(34-15) А когда я претыкался, они радовались и собирались; собирались ругатели против меня, не знаю за что, поносили и не переставали;

16 з дармоїдами та пересмішниками скрегочуть на мене своїми зубами...

(34-16) с лицемерными насмешниками скрежетали на меня зубами своими.

17 Г осподи, чи довго Ти будеш дивитись на це? Відверни мою душу від їхніх зубів, від отих левчуків одиначку мою!

(34-17) Господи! долго ли будешь смотреть ? Отведи душу мою от злодейств их, от львов--одинокую мою.

18 Я буду Тебе прославляти на зборах великих, буду Тебе вихваляти в численнім народі!

(34-18) Я прославлю Тебя в собрании великом, среди народа многочисленного восхвалю Тебя,

19 Н ехай з мене не тішаться ті, хто ворогує на мене безвинно, нехай ті не моргають очима, хто мене без причини ненавидить,

(34-19) чтобы не торжествовали надо мною враждующие против меня неправедно, и не перемигивались глазами ненавидящие меня безвинно;

20 б о говорять вони не про мир, але на спокійних у краї облудні слова вимишляють,

(34-20) ибо не о мире говорят они, но против мирных земли составляют лукавые замыслы;

21 с вої уста на мене вони розкривають, говорять: Ага, ага! Наші очі це бачили!

(34-21) расширяют на меня уста свои; говорят: 'хорошо! хорошо! видел глаз наш'.

22 Т и бачив це, Господи, не помовчи ж, Господи, не віддаляйся від мене!

(34-22) Ты видел, Господи, не умолчи; Господи! не удаляйся от меня.

23 У стань, і збудися на суд мій, Боже мій і Господи мій, на суперечку мою,

(34-23) Подвигнись, пробудись для суда моего, для тяжбы моей, Боже мой и Господи мой!

24 р озсуди Ти мене до Своїй справедливості, Господи, Боже мій, і нехай через мене не тішаться,

(34-24) Суди меня по правде Твоей, Господи, Боже мой, и да не торжествуют они надо мною;

25 н ехай не говорять у серці своїм: Ага, його маємо ми, хай не кажуть вони: Ми його проковтнули...

(34-25) да не говорят в сердце своем: 'хорошо! по душе нашей!' Да не говорят: 'мы поглотили его'.

26 Н ехай посоромляться та застидаються разом, хто з мого нещастя радіє, бодай вбрались у сором та в ганьбу, хто рота свого розкриває на мене!

(34-26) Да постыдятся и посрамятся все, радующиеся моему несчастью; да облекутся в стыд и позор величающиеся надо мною.

27 Х ай співають та звеселяються ті, хто бажає мені правоти, і нехай кажуть завжди: Хай буде великий Господь, що миру бажає Своєму рабові!

(34-27) Да радуются и веселятся желающие правоты моей и говорят непрестанно: 'да возвеличится Господь, желающий мира рабу Своему!'

28 А язик мій звіщатиме правду Твою, славу Твою кожен день!

(34-28) И язык мой будет проповедывать правду Твою и хвалу Твою всякий день.