1 І заговорив шух'янин Білдад та й сказав:

И отвечал Вилдад Савхеянин и сказал:

2 А ж доки ти будеш таке теревенити? І доки слова твоїх уст будуть вітром бурхливим?

долго ли ты будешь говорить так? --слова уст твоих бурный ветер!

3 Ч и Бог скривлює суд, і хіба Всемогутній викривлює правду?

Неужели Бог извращает суд, и Вседержитель превращает правду?

4 Я кщо твої діти згрішили Йому, то Він їх віддав в руку їх беззаконня!

Если сыновья твои согрешили пред Ним, то Он и предал их в руку беззакония их.

5 Я кщо ти звертатися будеш до Бога, і будеш благати Всемогутнього,

Если же ты взыщешь Бога и помолишься Вседержителю,

6 я кщо чистий ти та безневинний, то тепер Він тобі Свою милість пробудить, і наповнить оселю твою справедливістю,

и если ты чист и прав, то Он ныне же встанет над тобою и умиротворит жилище правды твоей.

7 і хоч твій початок нужденний, але твій кінець буде вельми великий!

И если вначале у тебя было мало, то впоследствии будет весьма много.

8 П оспитай в покоління давнішого, і міцно збагни батьків їхніх,

Ибо спроси у прежних родов и вникни в наблюдения отцов их;

9 б о ми ж учорашні, й нічого не знаєм, бо тінь наші дні на землі,

а мы--вчерашние и ничего не знаем, потому что наши дни на земле тень.

10 о тож вони навчать тебе, тобі скажуть, і з серця свойого слова подадуть:

Вот они научат тебя, скажут тебе и от сердца своего произнесут слова:

11 Ч и папірус росте без болота? Чи росте очерет без води?

поднимается ли тростник без влаги? растет ли камыш без воды?

12 В ін іще в доспіванні своїм, не зривається, але сохне раніш за всіляку траву:

Еще он в свежести своей и не срезан, а прежде всякой травы засыхает.

13 о такі то дороги всіх тих, хто забуває про Бога! І згине надія безбожного,

Таковы пути всех забывающих Бога, и надежда лицемера погибнет;

14 б о його сподівання як те павутиння, і як дім павуків його певність...

упование его подсечено, и уверенность его--дом паука.

15 Н а свій дім опирається, та не встоїть, тримається міцно за нього, й не вдержиться він...

Обопрется о дом свой и не устоит; ухватится за него и не удержится.

16 В ін зеленіє на сонці, й галузки його випинаються понад садка його,

Зеленеет он пред солнцем, за сад простираются ветви его;

17 н а купі каміння сплелося коріння його, воно між каміння вросло:

в кучу вплетаются корни его, между камнями врезываются.

18 Я кщо вирвуть його з його місця, то зречеться його: тебе я не бачило!...

Но когда вырвут его с места его, оно откажется от него: 'я не видало тебя!'

19 Т ака радість дороги його, а з пороху інші ростуть.

Вот радость пути его! а из земли вырастают другие.

20 Т ож невинного Бог не цурається, і не буде тримати за руку злочинців,

Видишь, Бог не отвергает непорочного и не поддерживает руки злодеев.

21 а ж наповнить уста твої сміхом, а губи твої криком радости...

Он еще наполнит смехом уста твои и губы твои радостным восклицанием.

22 Т вої ненависники в сором зодягнуться, і намету безбожних не буде!

Ненавидящие тебя облекутся в стыд, и шатра нечестивых не станет.