1 Х іба ти пізнав час народження скельних козиць? Хіба ти пильнував час мук породу лані?

Знаешь ли ты время, когда рождаются дикие козы на скалах, и замечал ли роды ланей?

2 Ч и на місяці лічиш, що сповнитись мусять, і відаєш час їх народження,

можешь ли расчислить месяцы беременности их? и знаешь ли время родов их?

3 к оли приклякають вони, випускають дітей своїх, і звільняються від болів породу?

Они изгибаются, рождая детей своих, выбрасывая свои ноши;

4 Н абираються сил їхні діти, на полі зростають, відходять і більше до них не вертаються.

дети их приходят в силу, растут на поле, уходят и не возвращаются к ним.

5 Х то пустив осла дикого вільним, і хто розв'язав ослу дикому пута,

Кто пустил дикого осла на свободу, и кто разрешил узы онагру,

6 я кому призначив Я степ його домом, а місцем його пробування солону пустиню?

которому степь Я назначил домом и солончаки--жилищем?

7 В ін сміється із галасу міста, не чує він крику погонича.

Он посмевается городскому многолюдству и не слышит криков погонщика,

8 Щ о знаходить по горах, то паша його, і шукає він усього зеленого.

по горам ищет себе пищи и гоняется за всякою зеленью.

9 Ч и захоче служити тобі одноріг? Чи при яслах твоїх ночуватиме він?

Захочет ли единорог служить тебе и переночует ли у яслей твоих?

10 Ч и ти однорога прив'яжеш до його борозни повороззям? Чи буде він боронувати за тобою долини?

Можешь ли веревкою привязать единорога к борозде, и станет ли он боронить за тобою поле?

11 Ч и повіриш йому через те, що має він силу велику, і свою працю на нього попустиш?

Понадеешься ли на него, потому что у него сила велика, и предоставишь ли ему работу твою?

12 Ч и повіриш йому, що він верне насіння твоє, і збере тобі тік?

Поверишь ли ему, что он семена твои возвратит и сложит на гумно твое?

13 К рило струсеве радісно б'ється, чи ж крило це й пір'їна лелеки?

Ты ли дал красивые крылья павлину и перья и пух страусу?

14 Б о яйця свої він на землю кладе та в поросі їх вигріває,

Он оставляет яйца свои на земле, и на песке согревает их,

15 і забува, що нога може їх розчавити, а звір польовий може їх розтоптати.

и забывает, что нога может раздавить их и полевой зверь может растоптать их;

16 В ін жорстокий відносно дітей своїх, ніби вони не його, а що праця його може бути надаремна, того не боїться,

он жесток к детям своим, как бы не своим, и не опасается, что труд его будет напрасен;

17 б о Бог учинив, щоб забув він про мудрість, і не наділив його розумом.

потому что Бог не дал ему мудрости и не уделил ему смысла;

18 А за часу надходу стрільців ударяє він крильми повітря, і сміється з коня та з його верхівця!

а когда поднимется на высоту, посмевается коню и всаднику его.

19 Ч и ти силу коневі даси, чи шию його ти зодягнеш у гриву?

Ты ли дал коню силу и облек шею его гривою?

20 Ч и ти зробиш, що буде скакати він, мов сарана? Величне іржання його страшелезне!

Можешь ли ты испугать его, как саранчу? Храпение ноздрей его--ужас;

21 Б 'є ногою в долині та тішиться силою, іде він насупроти зброї,

роет ногою землю и восхищается силою; идет навстречу оружию;

22 с міється з страху й не жахається, і не вертається з-перед меча,

он смеется над опасностью и не робеет и не отворачивается от меча;

23 х оч дзвонить над ним сагайдак, вістря списове та ратище!

колчан звучит над ним, сверкает копье и дротик;

24 В ін із шаленістю та лютістю землю ковтає, і не вірить, що чути гук рогу.

в порыве и ярости он глотает землю и не может стоять при звуке трубы;

25 П ри кожному розі кричить він: І-га! і винюхує здалека бій, грім гетьманів та крик.

при трубном звуке он издает голос: гу! гу! и издалека чует битву, громкие голоса вождей и крик.

26 Ч и яструб літає твоєю премудрістю, на південь простягує крила свої?

Твоею ли мудростью летает ястреб и направляет крылья свои на полдень?

27 Ч и з твойого наказу орел підіймається, і мостить кубло своє на висоті?

По твоему ли слову возносится орел и устрояет на высоте гнездо свое?

28 Н а скелі замешкує він та ночує, на скельнім вершку та твердині,

Он живет на скале и ночует на зубце утесов и на местах неприступных;

29 і звідти визорює їжу, далеко вдивляються очі його,

оттуда высматривает себе пищу: глаза его смотрят далеко;

30 а його пташенята п'ють кров. Де ж забиті, там він.

птенцы его пьют кровь, и где труп, там и он.