1 Х іба ти пізнав час народження скельних козиць? Хіба ти пильнував час мук породу лані?

Conosci tu il tempo in cui partoriscono le capre delle rocce o hai forse osservato il parto delle cerve?

2 Ч и на місяці лічиш, що сповнитись мусять, і відаєш час їх народження,

Sai tu contare i mesi in cui portano a termine la loro gravidanza, o conosci tu il tempo in cui devono partorire?

3 к оли приклякають вони, випускають дітей своїх, і звільняються від болів породу?

Si accovacciano e danno alla luce i loro piccoli, mettendo cosí fine alle loro doglie.

4 Н абираються сил їхні діти, на полі зростають, відходять і більше до них не вертаються.

I loro piccoli si fanno forti, crescono all'aperto, se ne vanno e non ritornano piú da esse.

5 Х то пустив осла дикого вільним, і хто розв'язав ослу дикому пута,

Chi lascia andar libero l'onàgro, chi ha sciolto i legami all'asino selvatico,

6 я кому призначив Я степ його домом, а місцем його пробування солону пустиню?

al quale ho assegnato come dimora il deserto e la terra salata per abitazione?

7 В ін сміється із галасу міста, не чує він крику погонича.

Egli disprezza il frastuono della città e non ode grida di alcun padrone.

8 Щ о знаходить по горах, то паша його, і шукає він усього зеленого.

Le ampie distese di montagna sono il suo pascolo, e va in cerca di tutto ciò che è verde.

9 Ч и захоче служити тобі одноріг? Чи при яслах твоїх ночуватиме він?

Il bufalo è forse disposto a servirti o a passare la notte presso la tua mangiatoia?

10 Ч и ти однорога прив'яжеш до його борозни повороззям? Чи буде він боронувати за тобою долини?

Puoi forse legare il bufalo con la corda per arare nel solco, o erpicherà le valli dietro a te?

11 Ч и повіриш йому через те, що має він силу велику, і свою працю на нього попустиш?

Ti fiderai di lui, perché la sua forza è grande, o lascerai a lui il tuo lavoro

12 Ч и повіриш йому, що він верне насіння твоє, і збере тобі тік?

Conterai su di lui per portare a casa il tuo grano e per ammassarlo sull'aia?

13 К рило струсеве радісно б'ється, чи ж крило це й пір'їна лелеки?

Le ali dello struzzo sbattono festosamente, ma non sono certo le ali e le piume della cicogna.

14 Б о яйця свої він на землю кладе та в поросі їх вигріває,

Esso infatti abbandona le proprie uova per terra e le lascia riscaldare nella polvere,

15 і забува, що нога може їх розчавити, а звір польовий може їх розтоптати.

dimenticando che un piede può schiacciarle o una bestia dei campi calpestarle.

16 В ін жорстокий відносно дітей своїх, ніби вони не його, а що праця його може бути надаремна, того не боїться,

Tratta duramente i suoi piccoli, come se non fossero suoi; ma la sua fatica senza alcun interesse è vana,

17 б о Бог учинив, щоб забув він про мудрість, і не наділив його розумом.

perché Dio la privato di sapienza e non gli ha impartito intelligenza.

18 А за часу надходу стрільців ударяє він крильми повітря, і сміється з коня та з його верхівця!

Ma quando si alza in piedi per scappare, si beffa del cavallo e del suo cavaliere.

19 Ч и ти силу коневі даси, чи шию його ти зодягнеш у гриву?

Sei tu che hai dato al cavallo la forza e che hai rivestito il suo collo con una fremente criniera?

20 Ч и ти зробиш, що буде скакати він, мов сарана? Величне іржання його страшелезне!

Sei tu che lo fai saltare come una locusta? Il fiero suo nitrito incute spavento.

21 Б 'є ногою в долині та тішиться силою, іде він насупроти зброї,

Scalpita nella valle rallegrandosi nella sua forza; e si slancia in mezzo alla mischia di armi.

22 с міється з страху й не жахається, і не вертається з-перед меча,

Sprezza la paura e non teme, né indietreggia davanti alla spada.

23 х оч дзвонить над ним сагайдак, вістря списове та ратище!

Su di lui risuona la faretra, la folgorante lancia e il giavellotto.

24 В ін із шаленістю та лютістю землю ковтає, і не вірить, що чути гук рогу.

Con ardore e impeto divora le distanze e non sta piú fermo quando suona la tromba.

25 П ри кожному розі кричить він: І-га! і винюхує здалека бій, грім гетьманів та крик.

Al primo squillo di tromba dice: "Aha!" e fiuta da lontano la battaglia, la voce tonante dei capitani e il grido di guerra.

26 Ч и яструб літає твоєю премудрістю, на південь простягує крила свої?

E' forse per la tua intelligenza che si alza in volo lo sparviero e spiega le sue ali verso il sud?

27 Ч и з твойого наказу орел підіймається, і мостить кубло своє на висоті?

E' al tuo comando che l'aquila si leva in alto e fa il suo nido nei luoghi elevati

28 Н а скелі замешкує він та ночує, на скельнім вершку та твердині,

Abita sulle rocce e rimane su rupi scoscese.

29 і звідти визорює їжу, далеко вдивляються очі його,

Da lassú spia la preda e i suoi occhi scrutano lontano.

30 а його пташенята п'ють кров. Де ж забиті, там він.

I suoi piccoli succhiano sangue e dove sono gli uccisi, là essa si trova».