1 О тож, святі брати, учасники небесного покликання, уважайте на Апостола й Первосвященика нашого ісповідання, Ісуса,

Perciò, fratelli santi, che siete partecipi della celeste vocazione, considerate l'apostolo e il sommo sacerdote della nostra confessione di fede, Gesú Cristo,

2 щ о вірний Тому, Хто настановив Його, як був і Мойсей у всім домі Його,

che è fedele a colui che lo ha costituito, come lo fu anche Mosé in tutta la sua casa.

3 б о гідний Він вищої слави понад Мойсея, поскільки будівничий має більшу честь, аніж дім.

Infatti Gesú è stato ritenuto degno di una gloria tanto piú grande di quella di Mosé, quanto maggior gloria ha colui che ha fabbricato una casa della casa stessa.

4 У сякий бо дім хтось будує, а Той, хто все збудував, то Бог.

Ora ogni casa è costruita da qualcuno, ma colui che ha fatto tutte le cose è Dio

5 І Мойсей вірний був у всім домі Його, як слуга, на свідоцтво того, що сказати повинно було.

E Mosé fu veramente fedele nella casa di Dio come servo, per testimoniare delle cose che dovevano essere dette,

6 Х ристос же, як Син, у Його домі. А дім Його ми, коли тільки відвагу й похвалу надії додержимо певними аж до кінця.

ma Cristo, come Figlio, lo è sopra la propria casa e la sua casa siamo noi, se riteniamo ferma fino alla fine la franchezza e il vanto della speranza.

7 Т ому то, як каже Дух Святий: Сьогодні, як голос Його ви почуєте,

Perciò, come dice lo Spirito Santo: «Oggi, se udite la sua voce,

8 н е робіть затверділими ваших сердець, як під час нарікань, за дня випробовування на пустині,

non indurite i vostri cuori come nella provocazione, nel giorno della tentazione nel deserto,

9 д е Мене випробовували отці ваші, Мене випробовували, і бачили працю Мою сорок років.

dove i vostri padri mi tentarono mettendomi alla prova, pur avendo visto per quarant'anni le mie opere.

10 Ч ерез це Я розгнівався був на той рід і сказав: Постійно вони блудять серцем, вони не пізнали доріг Моїх,

Perciò mi sdegnai con quella generazione e dissi: Errano sempre col cuore e non hanno conosciuto le mie vie;

11 т ому Я присягнув був у гніві Своїм, що вони до Мого відпочинку не ввійдуть!

cosí giurai nella mia ira: Non entreranno nel mio riposo».

12 С тережіться, брати, щоб у комусь із вас не було злого серця невірства, що воно відступало б від Бога Живого!

State attenti, fratelli, che talora non vi sia in alcuno di voi un malvagio cuore incredulo, che si allontani dal Dio vivente,

13 А ле кожного дня заохочуйте один одного, доки зветься Сьогодні, щоб запеклим не став котрий з вас через підступ гріха.

ma esortatevi a vicenda ogni giorno, finché si dice: Oggi perché nessuno di voi sia indurito per l'inganno del peccato.

14 Б о ми стали учасниками Христа, коли тільки почате життя ми затримаємо певним аж до кінця,

Noi infatti siamo divenuti partecipi di Cristo, a condizione che riteniamo ferma fino alla fine la fiducia che avevamo al principio,

15 а ж поки говориться: Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверділими ваших сердець, як під час нарікань!

mentre ci è detto: «Oggi, se udite la sua voce, non indurite i vostri cuori come nella provocazione».

16 К отрі бо, почувши, розгнівали Бога? Чи не всі, хто з Єгипту вийшов з Мойсеєм?

Chi furono infatti quelli che, avendola udita, lo provocarono? Non furono tutti quelli che erano usciti dall'Egitto per mezzo di Mosé?

17 Н а кого ж Він гнівався був сорок років? Хіба не на тих, хто згрішив, що їхні кості в пустині полягли?

Ora chi furono coloro coi quali si sdegnò per quarant'anni? Non furono coloro che peccarono, i cui cadaveri caddero nel deserto?

18 П роти кого Він був присягався, що не ввійдуть вони до Його відпочинку, як не проти неслухняних?

E a chi giurò che non sarebbero entrati nel suo riposo, se non a quelli che furono disubbidienti?

19 І ми бачимо, що вони не змогли ввійти за невірство.

Or noi vediamo che non vi poterono entrare per l'incredulità.