1 О тож, і від цього тремтить моє серце і зрушилось з місця свого.

Per questo il mio cuore trema e balza fuori dal suo posto.

2 У важливо слухайте гук Його голосу, і грім, що несеться із уст Його,

Ascoltate attentamente il fragore della sua voce, il rombo che esce dalla sua bocca!

3 й ого Він пускає попід усім небом, а світло Своє аж на кінці землі.

Egli lascia andar libero il suo lampo sotto tutto il cielo e fino alle estremità della terra.

4 З а Ним грім ричить левом, гримить гуком своєї величности, і його Він не стримує, почується голос Його.

Dietro di esso una voce rugge; egli tuona con la sua voce maestosa; egli non li trattiene quando si è udita la sua voce.

5 Б ог предивно гримить Своїм голосом, вчиняє великі діла, яких не розуміємо ми.

Dio tuona meravigliosamente con la sua voce e fa grandi cose che non possiamo comprendere.

6 Д о снігу говорить Він: Падай на землю! а дощеві та зливі: Будьте сильні!

Dice infatti alla neve: "Cadi sulla terra lo dice tanto alle piogge leggere che alle piogge torrenziali.

7 В ін руку печатає кожній людині, щоб пізнали всі люди про діло Його.

Arresta la mano di ogni uomo, affinché tutti i mortali possano conoscere le sue opere.

8 І звір входить у сховище, і живе в своїх лігвищах.

Le fiere entrano nei loro nascondigli rimangono nelle loro tane.

9 І з кімнати південної буря приходить, а з вітру північного холод.

Dai piú remoti recessi del sud viene l'uragano, e il freddo dai gelidi venti del nord.

10 В ід Божого подиху лід повстає, і водна широкість тужавіє.

Al soffio di Dio si forma il ghiaccio e la distesa delle acque si ritira.

11 Т акож Він обтяжує вільгістю тучу, і світло своє розпорошує хмара,

Carica le dense nubi di umidità e di sperde lontano le sue nubi luminose.

12 і вона по околицях ходить та блукає за Його проводом, щоб чинити все те, що накаже Він їй на поверхні вселенної,

Esse vagano ovunque nel cielo, cambiando direzione in base alla sua guida per compiere qualunque cosa egli manda loro sulla faccia della terra abitata.

13 в ін наводить її чи на кару для краю Свого, чи на милість.

Le manda o per castigo o per la sua terra o per bontà.

14 Б ери, Йове, оце до ушей, уставай і розваж Божі чуда!

Porgi l'orecchio a questo, o Giobbe, fermati e considera le meraviglie di Dio!

15 Ч и ти знаєш, що Бог накладає на них, і заяснює світло із хмари Своєї?

Sai tu come Dio le diriga e come faccia brillare il lampo delle sue nubi?

16 Ч и ти знаєш, як носиться хмара в повітрі, про чуда Того, Який має безвадне знання,

Sai tu come le nubi si librino nell'aria, le meraviglie di colui che sa tutto?

17 т и, що шати твої стають теплі, як стишується земля з полудня?

Sai tu perché i tuoi abiti sono caldi, quando la terra si riposa a motivo dello scirocco?

18 Ч и ти розтягав із Ним хмару, міцну, немов дзеркало лите?

Hai tu forse disteso con lui il firmamento, rendendolo solido come uno specchio di metallo fuso?

19 Н авчи нас, що скажем Йому? Через темність ми не впорядкуємо слова.

Insegnaci che cosa dobbiamo dirgli, perchè noi non possiamo preparare il nostro caso per l'oscurità.

20 Ч и Йому оповісться, що буду казати? Чи зміг хто сказати, що Він знищений буде?

Gli si può forse dire che io voglio parlare? Se un uomo dovesse parlare, sarebbe certamente distrutto.

21 І тепер ми не бачимо світла, щоб світило у хмарах, та вітер перейде і вичистить їх.

Anche ora nessuno può guardare fisso il sole quando splende in cielo, dopo che è passato il vento e l'ha reso terso.

22 І з півночі приходить воно, немов золото те, та над Богом величність страшна.

Il bel tempo viene dal nord, ma intorno a Dio è tremenda maestà.

23 В семогутній, Його не знайшли ми, Він могутній у силі, але Він не мучить нікого судом та великою правдою.

L'Onnipotente noi non lo possiamo raggiungere. Egli è sublime in potenza, in rettitudine e nella sua grande giustizia; egli non opprime alcuno.

24 Т ому нехай люди бояться Його, бо на всіх мудросердих не дивиться Він.

Per questo gli uomini lo temono; ma egli non tiene conto di chi si ritiene sapiente».