1 П о цьому відкрив Йов уста свої та й прокляв був свій день народження.

Allora Giobbe aprí la bocca e maledisse il giorno della sua nascita.

2 І Йов заговорив та й сказав:

Cosí Giobbe prese la parola e disse:

3 Х ай загине той день, що я в ньому родився, і та ніч, що сказала: Зачавсь чоловік!

«Perisca il giorno in cui nacqui e la notte che disse: E' stato concepito un maschio!".

4 Н ехай стане цей день темнотою, нехай Бог з висоти не згадає його, і нехай не являється світло над ним!...

Quel giorno sia tenebre, non se ne curi Dio dall'alto, né splenda su di esso la luce!

5 Б одай темрява й морок його заступили, бодай хмара над ним пробувала, бодай темнощі денні лякали його!...

Se lo riprendano le tenebre e l'ombra di morte, si posi su di esso una nube, la tempesta del giorno lo spaventi!

6 О ця ніч бодай темність її обгорнула, нехай у днях року не буде названа вона, хай не ввійде вона в число місяців!...

Quella notte se la prenda l'oscurità non sia inclusa nei giorni dell'anno, non entri nel conto dei mesi!

7 Т ож ця ніч нехай буде самітна, хай не прийде до неї співання!

Sí, quella notte sia notte sterile, non penetri in essa alcun grido di gioia.

8 Б одай її ті проклинали, що день проклинають, що левіятана готові збудити!

La maledicano quelli che maledicono il giorno, quelli esperti nell'evocare Leviathan.

9 Х ай потемніють зорі поранку її, нехай має надію на світло й не буде його, і хай вона не побачить тремтячих повік зорі ранньої,

Si oscurino le stelle del suo crepuscolo, aspetti la luce, ma non ne abbia alcuna e non veda lo spuntar del giorno

10 б о вона не замкнула дверей нутра матернього, і не сховала страждання з очей моїх!...

perché non chiuse la porta del grembo di mia madre e non celò il dolore ai miei occhi.

11 Ч ому я не згинув в утробі? Як вийшов, із нутра то чому я не вмер?

Perché non sono morto nel grembo di mia madre? Perché non spirai appena uscito dal suo ventre?

12 Ч ого прийняли ті коліна мене? І нащо ті перса, які я був ссав?

Perché mai mi hanno accolto le ginocchia, e le mammelle per poppare?

13 Б о тепер я лежав би спокійно, я спав би, та був би мені відпочинок

Sí, ora giacerei tranquillo, dormirei e avrei riposo,

14 з царями та з земними радниками, що гробниці будують собі,

insieme ai re e ai consiglieri della terra, che si sono costruiti rovine desolate,

15 а бо із князями, що золото мали, що доми свої сріблом наповнювали!...

o insieme ai principi che possedevano oro o che riempirono d'argento i loro palazzi.

16 А бо чом я не ставсь недоноском прихованим, немов ті немовлята, що світла не бачили?

O perché non sono stato come un aborto nascosto, come bimbi che non hanno mal visto la luce?

17 Т ам же безбожники перестають докучати, і спочивають там змученосилі,

Laggiú i malvagi smettono di tormentare, laggiú riposano gli stanchi.

18 р азом з тим мають спокій ув'язнені, вони не почують вже крику гнобителя!...

Laggiú I prigionieri stanno tranquilli insieme, senza piú sentire la voce dell'aguzzino.

19 М алий та великий там рівні, а раб вільний від пана свого...

Laggiú ci sono piccoli e grandi, e lo schiavo è libero dal suo padrone.

20 І нащо Він струдженому дає світло, і життя гіркодухим,

Perché dar la luce all'infelice e la vita a chi ha l'anima nell'amarezza

21 щ о вичікують смерти й немає її, що її відкопали б, як скарби заховані,

i quali aspettano la morte che non viene e la ricercano piú dei tesori nascosti;

22 т им, що радісно тішилися б, веселились, коли б знайшли гроба,

Si rallegrano grandemente ed esultano quando trovano la tomba?

23 м ужчині, якому дорога закрита, що Бог тінню закрив перед ним?...

Perché dar la luce a un uomo la cui via è nascosta, e che Dio ha rinchiuso da ogni parte?

24 Б о зідхання моє випереджує хліб мій, а зойки мої полились, як вода,

Invece che prender cibo io sospiro, e I miei gemiti sgorgano come acqua.

25 б о страх, що його я жахався, до мене прибув, і чого я боявся прийшло те мені...

Poiché quel che grandemente temo mi piomba addosso, e ciò che mi spaventa mi succede.

26 Н е знав я спокою й не був втихомирений, і я не відпочив, та нещастя прийшло!...

Non ho tranquillità, non ho quiete non ho riposo, ma mi assale l'agitazione».