1 О сь усе оце бачило око моє, чуло ухо моє, та й усе зауважило...

«Ecco, tutto questo il mio occhio l'ha visto, e il mio orecchio l'ha udito e l'ha compreso.

2 Я к знаєте ви знаю й я, я не нижчий від вас,

Quel che voi sapete lo so anch'io, non sono da meno di voi.

3 і я говоритиму до Всемогутнього, і переконувати хочу Бога!

Ma vorrei parlare all'Onnipotente, avrei piacere di discutere con Dio;

4 Т а неправду куєте тут ви, лікарі непутящі ви всі!

perché voi siete dei fabbricanti di menzogne, siete tutti medici da nulla.

5 О , коли б ви насправді мовчали, то вам це за мудрість було б!...

Oh, se taceste del tutto, questo sarebbe la vostra sapienza.

6 П ослухайте но переконань моїх: і вислухайте заперечення уст моїх.

Ascoltate ora la mia difesa e fate attenzione alle dichiarazioni delle mie labbra.

7 Ч и будете ви говорити неправду про Бога, чи будете ви говорити оману про Нього?

Volete forse parlare iniquamente in difesa di Dio e parlare in suo favore con inganno?

8 Ч и будете ви уважати на Нього? Чи за Бога на прю постаєте?

Vorreste usare parzialità con lui o patrocinare una causa per Dio?

9 Ч и добре, що вас Він дослідить? Чи як з людини сміються, так будете ви насміхатися з Нього?

Sarebbe bene per voi se egli vi scrutasse, o vi beffate di lui come ci si beffa di un uomo?

10 Н асправді Він вас покарає, якщо будете ви потурати таємно особі!

Certamente egli vi riprenderà, se in segreto usate parzialità.

11 Ч и ж велич Його не настрашує вас, і не нападає на вас Його страх?

La sua maestà non vi incuterà forse paura e il suo terrore non piomberà su di voi?

12 В аші нагадування це прислів'я із попелу, ваші башти це глиняні башти!

I vostri detti memorandi sono massime di cenere, i vostri migliori argomenti non sono che argomenti d'argilla.

13 М овчіть передо мною, а я говоритиму, і нехай щобудь прийде на мене!

Tacete e lasciate parlare me e mi avvenga poi quel che vuole.

14 Н ащо дертиму я своє тіло зубами своїми, а душу свою покладу в свою руку?

Perché dovrei tenere la mia carne con i denti, e mettere la mia vita nelle mie mani?

15 О сь Він мене вб'є, і я надії не матиму, але перед обличчям Його про дороги свої сперечатися буду!

Ecco, egli mi ucciderà, non ho piú speranza, tuttavia difenderò in faccia a lui la mia condotta.

16 І це мені буде спасінням, бо перед обличчя Його не підійде безбожний.

Egli sarà anche la mia salvezza perché un empio non ardirebbe presentarsi a lui.

17 Н аправду послухайте слова мого, а моє це освідчення в ваших ушах нехай буде.

Ascoltate attentamente il mio discorso e le mie dichiarazioni con i vostri orecchi.

18 О сь я суд спорядив, бо я справедливий, те знаю!

Ecco, io ho preparato la mia causa; so che sarò riconosciuto giusto.

19 Х то той, що буде зо мною провадити прю? Бо тепер я замовк би й помер би...

Chi vuole dunque contendere con me? Perché allora tacerei e morirei.

20 Т ільки двох цих речей не роби Ти зо мною, тоді від обличчя Твого я не буду ховатись:

Soltanto non fare due cose con me, e non mi nasconderò dalla tua presenza:

21 в іддали Свою руку від мене, а Твій страх хай мене не жахає!...

ritira da me la tua mano, e il tuo terrore non mi spaventi piú.

22 Т оді клич, а я відповідатиму, або я говоритиму, Ти ж мені відповідь дай!

Poi chiamami pure e io risponderò, oppure parlerò io e tu risponderai.

23 С кільки в мене провин та гріхів? Покажи Ти мені мій переступ та гріх мій!

Quante sono le mie colpe e i miei peccati? Fammi conoscere la mia trasgressione e il mio peccato!

24 Ч ому Ти ховаєш обличчя Своє і вважаєш мене Собі ворогом?

Perché nascondi il tuo volto e mi consideri come un tuo nemico?

25 Ч и Ти будеш страхати завіяний вітром листок? Чи Ти соломину суху будеш гнати?

Vuoi forse spaventare una foglia sospinta qua e là e dar la caccia a della paglia secca?

26 Б о Ти пишеш на мене гіркоти й провини мого молодечого віку даєш на спадок мені,

Perché tu scrivi contro di me cose amare e mi fai pesare l'eredità delle colpe della mia giovinezza?

27 і в кайдани заковуєш ноги мої, і всі дороги мої стережеш, назирці ходиш за мною,

Tu metti i miei piedi nei ceppi e osservi attentamente le mie vie; tu stabilisci un limite per la pianta dei miei piedi.

28 і він розпадається, мов та трухлявина, немов та одежа, що міль її з'їла!...

Intanto il mio corpo si disfa come un oggetto rotto, come un vestito corroso dalle tarme».