1 А Ісус, відповідаючи, знов почав говорити їм притчами, кажучи:

E Gesú, riprendendo la parola, di nuovo parlò loro in parabole dicendo:

2 Ц арство Небесне подібне одному цареві, що весілля справляв був для сина свого.

«Il regno dei cieli è simile a un re, il quale preparò le nozze di suo figlio.

3 І послав він своїх рабів покликати тих, хто був на весілля запрошений, та ті не хотіли прийти.

E mandò i suoi servi a chiamare gli invitati alle nozze, ma questi non vollero venire.

4 З нову послав він інших рабів, наказуючи: Скажіть запрошеним: Ось я приготував обід свій, закололи бики й відгодоване, і все готове. Ідіть на весілля!

Di nuovo mandò altri servi dicendo: "Dite agl'invitati: Ecco, io ho apparecchiato il mio pranzo, i miei vitelli e i miei animali ingrassati sono ammazzati ed è tutto pronto; venite alle nozze".

5 Т а вони злегковажили та порозходились, той на поле своє, а той на свій торг.

Ma essi, non curandosene, se ne andarono chi al proprio campo, chi ai propri affari.

6 А останні, похапавши рабів його, знущалися, та й повбивали їх.

E gli altri, presi i suoi servi, li oltraggiarono e li uccisero.

7 І розгнівався цар, і послав своє військо, і вигубив тих убійників, а їхнє місто спалив.

Il re allora, udito ciò, si adirò e mandò i suoi eserciti per sterminare quegli omicidi e per incendiare la loro città.

8 Т оді каже рабам своїм: Весілля готове, але недостойні були ті покликані.

Disse quindi ai suoi servi: "Le nozze sono pronte, ma gl'invitati non ne erano degni.

9 Т ож підіть на роздоріжжя, і кого тільки спіткаєте, кличте їх на весілля.

Andate dunque agli incroci delle strade e chiamate alle nozze chiunque troverete

10 І вийшовши раби ті на роздоріжжя, зібрали всіх, кого тільки спіткали, злих і добрих. І весільна кімната гістьми переповнилась.

E quei servi, usciti per le strade, radunarono tutti coloro che trovarono cattivi e buoni, e la sala delle nozze si riempí di commensali.

11 Я к прийшов же той цар на гостей подивитись, побачив там чоловіка, в одежу весільну не вбраного,

Ora il re, entrato per vedere i commensali, vi trovò un uomo che non indossava l'abito da nozze;

12 т а й каже йому: Як ти, друже, ввійшов сюди, не мавши одежі весільної? Той же мовчав.

e gli disse: "amico come sei entrato qui senza avere l'abito da nozze?" E quegli rimase con la bocca chiusa.

13 Т оді цар сказав своїм слугам: Зв'яжіть йому ноги та руки, та й киньте до зовнішньої темряви, буде плач там і скрегіт зубів...

Allora il re disse ai servi: "Legatelo mani e piedi, prendetelo e gettatelo nelle tenebre di fuori. Lí sarà il pianto e lo stridor di denti.

14 Б о багато покликаних, та вибраних мало.

Poiché molti sono chiamati, ma pochi eletti».

15 Т оді фарисеї пішли й умовлялись, як зловити на слові Його.

Allora i farisei, allontanatisi, si consigliarono sul modo di coglierlo in fallo nelle parole,

16 І посилають до Нього своїх учнів із іродіянами, і кажуть: Учителю, знаємо ми, що Ти справедливий, і наставляєш на Божу дорогу правдиво, і не зважаєш ні на кого, бо на людське обличчя не дивишся Ти.

E gli mandarono i propri discepoli, con gli erodiani, per dirgli: «Maestro, noi sappiamo che tu sei verace e che insegni la via di Dio in verità, senza preoccuparti del giudizio di alcuno, perché tu non riguardi all'apparenza delle persone.

17 С кажи ж нам, як здається Тобі: чи годиться давати податок для кесаря, чи ні?

Dicci dunque: Che te ne pare? è lecito o no pagare il tributo a Cesare?».

18 А Ісус, знавши їхнє лукавство, сказав: Чого ви, лицеміри, Мене випробовуєте?

Ma Gesú, conoscendo la loro malizia, disse: «Perché mi tentate, ipocriti?

19 П окажіть Мені гріш податковий. І принесли динарія Йому.

Mostratemi la moneta del tributo». Allora essi gli presentarono un denaro.

20 А Він каже до них: Чий це образ і напис?

Ed egli disse loro: «Di chi è questa immagine e questa iscrizione?».

21 Т і відказують: Кесарів. Тоді каже Він їм: Тож віддайте кесареве кесареві, а Богові Боже.

Essi gli dissero: «Di Cesare». Allora egli disse loro: «Rendete dunque a Cesare ciò che è di Cesare e a Dio ciò che è di Dio».

22 А почувши таке, вони диву далися. І, лишивши Його, відійшли.

Ed essi, udito ciò, si meravigliarono e, lasciatolo, se ne andarono.

23 Т ого дня приступили до Нього саддукеї, що твердять, ніби нема воскресення, і запитали Його,

In quello stesso giorno vennero da lui i sadducei, i quali dicono che non vi è risurrezione, e lo interrogarono,

24 т а й сказали: Учителю, Мойсей наказав: Коли хто помре, не мавши дітей, то нехай його брат візьме вдову його, і відновить насіння для брата свого.

dicendo: «Maestro, Mosé ha detto: "se qualcuno muore senza avere figli, il suo fratello ne sposi la moglie, per dare una discendenza a suo fratello"

25 Б уло ж у нас сім братів. І перший, одружившись, умер, і, не мавши насіння, зоставив дружину свою братові своєму.

Ora, c'erano tra noi sette fratelli, il primo dopo essersi sposato morí e, non avendo discendenza, lasciò la moglie a suo fratello.

26 Т ак само і другий, і третій, аж до сьомого.

Cosí anche il secondo e il terzo, fino al settimo.

27 А по всіх вмерла й жінка.

Per ultima, morí anche la donna.

28 О тож, у воскресенні котрому з сімох вона дружиною буде? Бо всі мали її.

Alla risurrezione, dunque, di chi dei sette costei sarà moglie? Poiché tutti l'ebbero come moglie».

29 І сус же промовив у відповідь їм: Помиляєтесь ви, не знавши писання, ні Божої сили.

Ma Gesú, rispondendo, disse loro: «Voi sbagliate, non comprendendo né le Scritture né la potenza di Dio.

30 Б о в воскресенні ні женяться, ані заміж виходять, але як Анголи ті на небі.

Nella risurrezione, infatti, né si sposano né sono date in moglie, ma essi saranno in cielo come gli angeli di Dio.

31 А про воскресення померлих хіба не читали прореченого вам від Бога, що каже:

Quanto poi alla risurrezione dei morti, non avete letto ciò che vi fu detto da Dio, quando disse:

32 Я Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів; Бог не є Богом мертвих, а живих.

IO sono il Dio di Abrahamo, il Dio d'Isacco e di Giacobbe Dio non è il Dio dei morti, ma dei viventi».

33 А народ, чувши це, дивувався науці Його.

E le folle, udite queste cose, stupivano della sua dottrina,

34 Ф арисеї ж, почувши, що Він уста замкнув саддукеям, зібралися разом.

Allora i farisei, avendo udito che egli aveva messo a tacere i sadducei, si radunarono insieme.

35 І спитався один із них, учитель Закону, Його випробовуючи й кажучи:

E uno di loro, dottore della legge, lo interrogò per metterlo alla prova, dicendo:

36 У чителю, котра заповідь найбільша в Законі?

«Maestro, qual è il grande comandamento della legge?».

37 В ін же промовив йому: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою.

E Gesú gli disse: «"ama il Signore Dio tuo con tutto il tuo cuore, con tutta l'anima tua e con tutta la tua mente".

38 Ц е найбільша й найперша заповідь.

Questo è il primo e il gran comandamento.

39 А друга однакова з нею: Люби свого ближнього, як самого себе.

E il secondo, simile a questo, è: "ama il tuo prossimo come te stesso".

40 Н а двох оцих заповідях увесь Закон і Пророки стоять.

Da questi due comandamenti dipendono tutta la legge e i profeti»,

41 К оли ж фарисеї зібрались, Ісус їх запитав,

Ora, essendo i farisei riuniti, Gesú chiese loro:

42 і сказав: Що ви думаєте про Христа? Чий Він син? Вони Йому кажуть: Давидів.

«Che ve ne pare del Cristo? Di chi è figlio?». Essi gli dissero: «Di Davide».

43 В ін до них промовляє: Як же то силою Духа Давид Його Господом зве, коли каже:

Egli disse loro: «Come mai dunque Davide, per lo Spirito, lo chiama Signore, dicendo:

44 П ромовив Господь Господеві моєму: сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм.

Il Signore ha detto al mio Signore: "Siedi alla mia destra, finché io abbia posto i tuoi nemici come sgabello dei tuoi piedi"?

45 Т ож, коли Давид зве Його Господом, як же Він йому син?

Se dunque Davide lo chiama Signore, come può essere suo figlio?».

46 І ніхто не спромігся відповісти Йому ані слова... І ніхто з того дня не наважувався більш питати Його.

Ma nessuno era in grado di rispondergli; e, da quel giorno, nessuno osò piú interrogarlo.