1 П існя навчальна Асафова. Послухай, мій люду, науки моєї, нахиліть своє ухо до слів моїх уст,

«Cantico di Asaf.» Presta attenzione, o popolo mio, alla mia legge; porgi orecchio alle parole della mia bocca.

2 н ехай я відкрию уста свої приказкою, нехай стародавні прислів'я я висловлю!

Aprirò la mia bocca per proferire parabole, ed esporrò i misteri dei tempi antichi.

3 Щ о ми чули й пізнали, і що розповідали батьки наші нам,

Ciò che noi abbiamo udito e conosciuto, e che i nostri padri ci hanno raccontato,

4 т ого не сховаємо від їхніх синів, будемо розповідати про славу Господню аж до покоління останнього, і про силу Його та про чуда Його, які Він учинив!

non lo nasconderemo ai loro figli, ma racconteremo alla generazione futura le lodi dell'Eterno, la sua potenza e le meraviglie che egli ha fatto.

5 В ін поставив засвідчення в Якові, а Закона поклав ув ізраїлі, про які наказав був Він нашим батькам завідомити про них синів їхніх,

Egli ha stabilito una testimonianza in Giacobbe e ha posto una legge in Israele, e ha comandato ai nostri padri di farle conoscere ai loro figli,

6 щ об знало про це покоління майбутнє, сини, що народжені будуть, устануть і будуть розповідати своїм дітям.

affinché la generazione futura le conoscesse, assieme ai figli che sarebbero nati, ed essi a loro volta le narrassero ai loro figli,

7 і положать на Бога надію свою, і не забудуть діл Божих, Його ж заповіді берегтимуть.

e ponessero in DIO la loro fiducia e non dimenticassero le opere di DIO, ma osservassero i suoi comandamenti;

8 і не стануть вони, немов їхні батьки, поколінням непокірливим та бунтівничим, поколінням, що серця свого не поставило міцно, і що дух його Богу невірний.

e non fossero come i loro padri, una generazione ostinata e ribelle, una generazione il cui cuore non fu costante, il cui spirito non fu fedele verso DIO.

9 С ини Єфрема, озброєні лучники, повернулися взад у день бою:

I figli di Efraim, gente di guerra, buoni arcieri, voltarono le spalle nel giorno della battaglia,

10 в они не берегли заповіту Божого, а ходити в Законі Його відреклися,

non osservarono il patto di DIO e rifiutarono di camminare secondo la sua legge

11 і забули вони Його чини та чуда Його, які їм показав.

dimenticarono le sue opere e le meraviglie che aveva loro mostrato.

12 В ін чудо вчинив був для їхніх батьків ув єгипетськім краї, на полі Цоанськім:

Egli fece prodigi in presenza dei loro padri, nel paese di Egitto, nella campagna di Tsoan.

13 В ін море розсік, і їх перепровадив, а воду поставив, як вал;

Egli divise il mare e li fece passare nel mezzo, e ammassò le acque come in un mucchio.

14 і провадив їх хмарою вдень, а сяйвом огню цілу ніч;

DIO giorno li condusse con la nuvola e tutta la notte con una luce di fuoco,

15 н а пустині Він скелі розсік, і щедро усіх напоїв, як з безодні.

Spaccò le rocce nel deserto e li abbeverò copiosamente, come dal grande abisso.

16 В ін витягнув із скелі потоки, і води текли, немов ріки.

Fece scaturire ruscelli dalla roccia e scorrere acque simili a fiumi.

17 Т а грішили вони проти Нього ще далі, і в пустині гнівили Всевишнього,

Ma essi continuarono a peccare contro di lui e a ribellarsi all'Altissimo nel deserto,

18 і Бога вони випробовували в своїм серці, для душ своїх їжі бажаючи.

e tentarono DIO in cuor loro, chiedendo cibo secondo le loro voglie.

19 і вони говорили насупроти Бога й казали: Чи Бог зможе в пустині трапезу зготовити?

E parlarono contro DIO, dicendo: «Potrebbe DIO imbandire una mensa nel deserto?

20 Т ож ударив у скелю і води линули, і полилися потоки! Чи Він зможе також дати хліба? Чи Він наготує м'ясива народові Своєму?

Ecco, egli percosse la roccia e ne sgorgarono acque e ne strariparono torrenti. Potrebbe dare anche del pane e provvedere della carne per il suo popolo?».

21 Т ому то почув це Господь та й розгнівався, і огонь запалав проти Якова, і проти ізраїля теж знявся гнів,

E cosí l'Eterno li udí e si adirò fieramente, e un fuoco si accese contro Giacobbe e l'ira divampò contro Israele,

22 б о не вірували вони в Бога, і на спасіння Його не надіялись.

perché non avevano creduto in DIO e non avevano avuto fiducia nella sua salvezza.

23 А Він хмарам згори наказав, і відчинив двері неба,

Tuttavia egli comandò alle nuvole di sopra e aperse le porte del cielo,

24 і спустив, немов дощ, на них манну для їжі, і збіжжя небесне їм дав:

e fece piovere su di loro la manna da mangiare e diede loro il frumento del cielo.

25 Х ліб ангольський їла людина, Він послав їм поживи до ситости!

L'uomo mangiò il pane degli angeli; egli mandò loro del cibo a sazietà.

26 К рім цього, Він східнього вітра порушив на небі, і міццю Своєю привів полудневого вітра,

Fece levare in cielo il vento orientale e con la sua potenza fece alzare l'austro,

27 і дощем на них м'ясо пустив, немов порох, а птаство крилате, як морський пісок,

fece piovere su di loro della carne come polvere e uccelli come la sabbia del mare.

28 і спустив його серед табору його, коло наметів його.

Li fece cadere in mezzo al loro campo, intorno alle loro tende.

29 і їли вони та й наситились дуже, Він їм їхнє бажання приніс!

Cosí essi mangiarono fino a satollarsi, perché DIO aveva provveduto loro ciò che essi avevano desiderato.

30 Т а ще не вдовольнили жадання свого, ще їхня їжа була в їхніх устах,

Essi non avevano ancora soddisfatto la loro ingordigia e avevano ancora del cibo in bocca,

31 а гнів Божий піднявся на них, та й побив їхніх ситих, і вибранців ізраїлевих повалив...

quando l'ira di DIO si scatenò contro di loro, uccise i piú vigorosi di loro e abbattè i migliori d'Israele.

32 П роте ще й далі грішили вони та не вірили в чуда Його,

Con tutto ciò continuarono a peccare e non credettero alle sue meraviglie.

33 і Він докінчив у марноті їхні дні, а їхні літа у страху.

Allora egli consumò i loro giorni in vanità e gli anni loro in spaventi improvvisi.

34 Я к Він їх побивав, то бажали Його, і верталися, й Бога шукали,

Quando li uccideva, essi lo cercavano e ritornavano a ricercare DIO con assiduità.

35 і пригадували, що Бог їхня скеля, і Бог Всевишній то їхній Викупитель.

Si ricordavano che DIO era la loro Rocca e che il DIO altissimo era il loro Redentore.

36 і своїми устами влещували Його, а своїм язиком лжу сплітали Йому,

Essi però lo ingannavano con la loro bocca e gli mentivano con la loro lingua.

37 б о їхнє серце не міцно стояло при Нім, і не були вони вірні в Його заповіті...

Il loro cuore infatti non era fermo verso di lui e non erano fedeli al suo patto.

38 Т а він, Милосердний, гріх прощав і їх не губив, і часто відвертав Свій гнів, і не будив усю Свою лютість,

Ma egli, che è misericordioso, perdonò la loro iniquità e non li distrusse, e molte volte trattenne la sua ira e non lasciò divampare il suo sdegno,

39 і Він пам'ятав, що вони тільки тіло, вітер, який переходить і не повертається!

ricordando che essi erano carne, un soffio che passa e non ritorna.

40 С кільки вони прогнівляли Його на пустині, зневажали Його на степу!

Quante volte lo provocarono a sdegno nel deserto e lo contristarono nella solitudine!

41 і все знову та знов випробовували вони Бога, і зневажали Святого ізраїлевого,

Sí, essi tentarono DIO piú volte e tornarono a provocare il Santo d'Israele.

42 в они не пам'ятали руки Його з дня, як Він вибавив їх із недолі,

Non si ricordarono piú della sua potenza né del giorno in cui li aveva liberati dal nemico,

43 я к в Єгипті чинив Він знамена Свої, а на полі Цоанському чуда Свої,

quando egli aveva compiuto i suoi prodigi in Egitto e i suoi miracoli nella campagna di Tsoan;

44 і в кров обернув річки їхні та їхні потоки, щоб вони не пили...

aveva mutato i fiumi e i corsi d'acqua degli Egiziani in sangue, perché non vi potessero bere.

45 В ін послав був на них рої мух, і їх жерли вони, і жаб і вони їх губили.

Aveva mandato contro di loro sciami di mosche a divorarli e rane per distruggerli.

46 А врожай їхній віддав був Він гусені, а їхню працю сарані.

Aveva dato i loro raccolti ai bruchi e il frutto delle loro fatiche alle locuste.

47 В иноград їхній Він градом побив, а приморозком їхні шовковиці.

Aveva distrutto le loro vigne con la grandine e i loro sicomori col gelo.

48 і Він градові віддав їхній скот, а блискавкам череди їхні.

Aveva abbandonato il loro bestiame alla grandine e le loro greggi ai fulmini.

49 В ін послав був на них Свій гнів запальний, і лютість, й обурення, й утиск, наслання злих анголів.

Aveva scatenato su di loro l'ardore della sua ira indignazione cruccio e calamità, una torma di messaggeri di sventura.

50 В ін дорогу зрівняв був для гніву Свого, їхні душі не стримав від смерти, життя ж їхнє віддав моровиці.

Aveva dato libero corso alla sua ira e non li aveva risparmiati dalla morte, ma aveva abbandonato la loro vita alla pestilenza.

51 і побив Він усіх перворідних в Єгипті, первістків сили в наметах Хамових.

Aveva percosso tutti i primogeniti in Egitto e le primizie del vigore nelle tende di Cam.

52 і повів Він, немов ту отару, народ Свій, і їх попровадив, як стадо, в пустині.

Ma aveva fatto partire il suo popolo come un gregge e lo aveva condotto per il deserto come una mandria.

53 і провадив безпечно Він їх, і вони не боялись, а море накрило було ворогів їхніх.

Li aveva guidati sicuri ed essi non ebbero paura, ma il mare aveva inghiottito i loro nemici.

54 і Він їх привів до границі святині Своєї, до тієї гори, що правиця Його набула.

Ed egli li portò cosí nella sua terra santa, al monte che la sua destra aveva conquistato.

55 і народи Він повиганяв перед їхнім обличчям, і кинув для них жеребка про спадок, і в їхніх наметах племена ізраїлеві оселив.

Scacciò le nazioni davanti a loro e le assegnò loro in sorte come eredità, e fece abitare le tribú d'Israele nelle loro tende.

56 Т а й далі вони випробовували та гнівили Всевишнього Бога, і Його постанов не додержували,

Ma essi tentarono e provocarono a sdegno il DIO altissimo e non osservarono i suoi statuti.

57 і відступали та зраджували, немов їхні батьки відвернулись, як обманливий лук.

Anzi si tirarono indietro e si comportarono slealmente come i loro padri e si sviarono come un arco fallace;

58 і жертівниками своїми гнівили Його, і дрочили Його своїми фіґурами.

lo provocarono ad ira coi loro alti luoghi e lo mossero a gelosia con le loro sculture.

59 Б ог почув усе це і розгнівався, і сильно обридивсь ізраїлем,

DIO udí e si adirò, e provò una grande avversione per Israele.

60 і покинув оселю в Шіло, скинію ту, що вмістив був посеред людей,

Egli abbandono cosí il tabernacolo, di Sciloh, la tenda che aveva piantato fra gli uomini;

61 і віддав до неволі Він силу Свою, а величність Свою в руку ворога...

e lasciò andare la sua forza in cattività e la sua gloria in mano del nemico.

62 і віддав для меча Свій народ, і розгнівався був на спадщину Свою:

Abbandonò il suo popolo alla spada e si adirò grandemente contro la sua eredità.

63 й ого юнаків огонь пожирав, а дівчатам його не співали весільних пісень,

Il fuoco consumò i loro giovani, e le loro vergini non ebbero alcun canto nuziale.

64 й ого священики від меча полягли, і не плакали вдови його.

I loro sacerdoti caddero per la spada e le loro vedove non fecero cordoglio.

65 Т а небавом збудився Господь, немов зо сну, як той велет, що ніби вином був підкошений,

Poi il Signore si risvegliò come dal sonno, simile a un prode che grida eccitato dal vino.

66 і вдарив Своїх ворогів по озадку, вічну ганьбу їм дав!

Percosse i suoi nemici alle spalle e li coperse di un eterno vituperio.

67 Т а Він погордив намет Йосипів, і племена Єфремового не обрав,

Ripudiò la tenda di Giuseppe e non scelse la tribú di Efraim,

68 а вибрав Собі плем'я Юдине, гору Сіон, що її полюбив!

ma scelse la tribú di Giuda, il monte di Sion, che egli ama.

69 і святиню Свою збудував Він, як місце високе, як землю, що навіки її вґрунтував.

Edificò il suo santuario, come i luoghi altissimi, come la terra che ha fondato per sempre.

70 і вибрав Давида, Свого раба, і від кошар його взяв,

E scelse Davide suo servo, e lo prese dagli ovili di pecore.

71 в ід кітних овечок його Він привів, щоб Якова пас він, народа Свого, та ізраїля, спадок Свій,

Lo portò via dalle pecore che allattavano, per pascere Giacobbe suo popolo, e Israele sua eredità.

72 і він пас їх у щирості серця свого, і провадив їх мудрістю рук своїх!

Ed egli li fece pascere secondo l'integrità del suo cuore e li guidò con la destrezza delle sue mani.