1 О тож, має срібло своє джерело, і є місце для золота, де його чистять,
«Certamente c'è una miniera per l'argento, e un posto e si raffina l'oro.
2 з алізо береться із пороху, з каменя мідь виплавляється.
Il ferro viene estratto dal suolo, e la pietra fusa dà il rame.
3 Л юдина кладе для темноти кінця, і докраю досліджує все, і шукає каміння у темряві та в смертній тіні:
L'uomo pone fine alle tenebre ed esplora i piú profondi recessi in cerca di pietre sepolte nell'oscurità e nell'ombra di morte.
4 л амає в копальні далеко від мешканця; забуті ногою людини, висять місця, віддалені від чоловіка.
Perfora un pozzo lontano dall'abitato, in posti dimenticati dai pedoni; sono sospesi e oscillano lontani dagli uomini.
5 З емля хліб із неї походить, а під нею порито, немов би огнем,
Quanto alla terra da essa viene il pane, ma di sotto è sconvolta come dal fuoco.
6 м ісце сапфіру каміння її, й порох золота в ній.
Le sue pietre sono la dimora di zaffiri e contiene polvere d'oro.
7 С тежка туди не знає її хижий птах, її око орлине не бачило,
L'uccello rapace non ne conosce il sentiero né l'ha mai scorto l'occhio del falco.
8 н е ступала по ній молода звірина, не ходив нею лев.
Le bestie feroci non l'hanno battuto e il leone non vi è mai passato.
9 Ч оловік свою руку по кремінь витягує, гори від кореня перевертає,
L'uomo mette la mano sulla selce e rovescia dalle radici le montagne.
10 п робиває у скелях канали, і все дороге бачить око його!
Scava gallerie nelle rocce, e il suo occhio vede tutto ciò che è prezioso.
11 В ін загачує ріки від виливу, а заховані речі виводить на світло.
Ostruisce corsi d'acqua perché non scorrano, e porta alla luce le cose nascoste.
12 Т а де мудрість знаходиться, і де місце розуму?
Ma dove si può trovare la sapienza, e dov'è il luogo dell'intelligenza?
13 Л юдина не знає ціни їй, і вона у країні живих не знаходиться.
L'uomo non ne conosce il valore e non si trova sulla terra dei viventi.
14 Б езодня говорить: Вона не в мені! і море звіщає: Вона не зо мною!
L'abisso dice: "Non è in me"; il mare dice: "Non sta presso di me"
15 Щ ирого золота дати за неї не можна, і не важиться срібло ціною за неї.
Non la si ottiene in cambio d'oro raffinato né la si compra a peso d'argento.
16 Н е важать за неї офірського золота, ні дорогого оніксу й сапфіру.
Non la si acquista con l'oro di Ofir, con l'onice prezioso o con lo zaffiro.
17 З олото й скло не рівняються в вартості їй, і її не зміняти на посуд із щирого золота.
L'oro e il cristallo non la possono uguagliare né si scambia per vasi d'oro fino.
18 К оралі й кришталь і не згадуються, а набуток премудрости ліпший за перли!
Il corallo e il cristallo non meritano neppure di essere nominati; il valore della sapienza val piú delle perle.
19 Н е рівняється їй етіопський топаз, і не важиться золото щире за неї.
Il topazio di Etiopia non la può uguagliare e non può essere valutata con oro puro.
20 А мудрість ізвідки проходить, і де місце розуму?
Ma allora da dove viene la sapienza e dov'è il luogo dell'intelligenza?
21 Б о вона від очей усього живого захована, і від птаства небесного скрита вона.
Essa è nascosta agli occhi di ogni vivente, è celata agli uccelli del cielo.
22 А ваддон той і смерть промовляють: Ушима своїми ми чули про неї лиш чутку!
Abaddon e la morte dicono: "Ne abbiamo sentito parlare con i nostri orecchi"
23 Т ільки Бог розуміє дорогу її, й тільки Він знає місце її!
DIO solo ne conosce la via, egli solo sa dove si trovi,
24 Б о Він аж на кінці землі придивляється, бачить під небом усім.
perché egli osserva le estremità della terra e vede tutto ciò che è sotto i cieli.
25 К оли Він чинив вагу вітрові, а воду утворював мірою,
Quando stabilí il peso del vento e assegnò alle acque una misura,
26 к оли Він уставу складав для дощу та дороги для блискавки грому,
quando fece una legge per la pioggia e una via al lampo dei tuoni,
27 т оді Він побачив її та про неї повів, міцно поставив її та її дослідив!
allora la vide e la rivelò, la stabili e anche la investigò.
28 І сказав Він людині тоді: Таж страх Господній це мудрість, а відступ від злого це розум!
E disse all'uomo: "Ecco, temere il Signore, questo è sapienza, e fuggire il male è intelligenza"».