1 О тож, має срібло своє джерело, і є місце для золота, де його чистять,

2 з алізо береться із пороху, з каменя мідь виплавляється.

3 Л юдина кладе для темноти кінця, і докраю досліджує все, і шукає каміння у темряві та в смертній тіні:

4 л амає в копальні далеко від мешканця; забуті ногою людини, висять місця, віддалені від чоловіка.

5 З емля хліб із неї походить, а під нею порито, немов би огнем,

6 м ісце сапфіру каміння її, й порох золота в ній.

7 С тежка туди не знає її хижий птах, її око орлине не бачило,

8 н е ступала по ній молода звірина, не ходив нею лев.

9 Ч оловік свою руку по кремінь витягує, гори від кореня перевертає,

10 п робиває у скелях канали, і все дороге бачить око його!

11 В ін загачує ріки від виливу, а заховані речі виводить на світло.

12 Т а де мудрість знаходиться, і де місце розуму?

13 Л юдина не знає ціни їй, і вона у країні живих не знаходиться.

14 Б езодня говорить: Вона не в мені! і море звіщає: Вона не зо мною!

15 Щ ирого золота дати за неї не можна, і не важиться срібло ціною за неї.

16 Н е важать за неї офірського золота, ні дорогого оніксу й сапфіру.

17 З олото й скло не рівняються в вартості їй, і її не зміняти на посуд із щирого золота.

18 К оралі й кришталь і не згадуються, а набуток премудрости ліпший за перли!

19 Н е рівняється їй етіопський топаз, і не важиться золото щире за неї.

20 А мудрість ізвідки проходить, і де місце розуму?

21 Б о вона від очей усього живого захована, і від птаства небесного скрита вона.

22 А ваддон той і смерть промовляють: Ушима своїми ми чули про неї лиш чутку!

23 Т ільки Бог розуміє дорогу її, й тільки Він знає місце її!

24 Б о Він аж на кінці землі придивляється, бачить під небом усім.

25 К оли Він чинив вагу вітрові, а воду утворював мірою,

26 к оли Він уставу складав для дощу та дороги для блискавки грому,

27 т оді Він побачив її та про неї повів, міцно поставив її та її дослідив!

28 І сказав Він людині тоді: Таж страх Господній це мудрість, а відступ від злого це розум!