1 Б о цей Мелхиседек, цар Салиму, священик Бога Всевишнього, що був стрів Авраама, як той вертався по поразці царів, і його поблагословив.

2 А враам відділив йому й десятину від усього, найперше бо він визначає цар правди, а потім цар Салиму, цебто цар миру.

3 В ін без батька, без матері, без родоводу, не мав ані початку днів, ані кінця життя, уподобився Божому Сину, пробуває священиком завжди.

4 П обачте ж, який він великий, що йому й десятину з добичі найліпшої дав патріярх Авраам!

5 Т і з синів Левієвих, що священство приймають, мають заповідь брати за Законом десятину з народу, цебто з братів своїх, хоч і вийшли вони з Авраамових стегон.

6 А ле цей, що не походить з їхнього роду, десятину одержав від Авраама, і поблагословив того, хто обітницю мав.

7 І без усякої суперечки більший меншого благословляє.

8 І тут люди смертельні беруть десятину, а там той, про якого засвідчується, що живе.

9 І , щоб сказати отак, через Авраама і Левій, що бере десятини, дав сам десятини.

10 Б о ще в батькових стегнах він був, коли стрів його Мелхиседек.

11 О тож, коли б досконалість була через священство левитське, бо люди Закона одержали з ним, то яка ще потреба була, щоб Інший Священик повстав за чином Мелхиседековим, а не зватися за чином Аароновим?

12 К оли бо священство зміняється, то з потреби буває переміна й Закону.

13 Б о Той, що про Нього говориться це, належав до іншого племени, з якого ніхто не ставав був до жертівника.

14 Б ож відомо, що Господь наш походить від Юди, а про це плем'я, про священство його, нічого Мойсей не сказав.

15 І ще більше відомо, коли повстає на подобу Мелхиседека Інший Священик,

16 щ о був не за законом тілесної заповіді, але з сили незнищального життя.

17 Б о свідчить: Ти Священик навіки за чином Мелхиседековим.

18 П опередня бо заповідь відкладається через неміч її та некорисність.

19 Б о не вдосконалив нічого Закон. Запроваджена ж краща надія, що нею ми наближуємось до Бога.

20 І поскільки воно не без клятви,

21 в они бо без клятви були священиками, Цей же з клятвою через Того, Хто говорить до Нього: Клявся Господь і не буде Він каятися: Ти Священик навіки за чином Мелхиседековим,

22 т о постільки Ісус став запорукою кращого Заповіту!

23 І багато було їх священиків, бо смерть боронила лишатися їм,

24 а ле Цей, що навіки лишається, безперестанне Священство Він має.

25 Т ому може Він завжди й спасати тих, хто через Нього до Бога приходить, бо Він завжди живий, щоб за них заступитись.

26 О такий бо потрібний нам Первосвященик: святий, незлобивий, невинний, відлучений від грішників, що вищий над небеса,

27 щ о потреби не має щодня, як ті первосвященики, перше приносити жертви за власні гріхи, а потому за людські гріхи, бо Він це раз назавжди вчинив, принісши Самого Себе.

28 З акон бо людей ставить первосвящениками, що немочі мають, але слово клятви, що воно за Законом, ставить Сина, Який досконалий навіки!