1 І вп'явся очима Павло на той синедріон і промовив: Мужі-браття, я аж по сьогоднішній день жив для Бога всім добрим сумлінням!

2 А ле первосвященик Ананій звелів тим, що стояли при ньому, щоб били його по устах.

3 Т оді промовив до нього Павло: Тебе битиме Бог, ти стіно побілена... Ти ж сидиш, щоб судити мене за Законом, наказуєш бити мене проти Закону?

4 А присутні сказали: То ти Божому первосвященикові лихословиш?

5 І промовив Павло: Не знав я, брати, що то первосвященик. Бо написано: На начальника люду твого не лихослов.

6 І Павло, спостерігши, що частина одна саддукеї, а друга фарисеї, покликнув у синедріоні: Мужі-браття, я фарисей, і син фарисея. За надію на воскресення мертвих мене судять!

7 Я кже він це промовив, колотнеча постала поміж саддукеями та фарисеями, і розділилась юрба.

8 С аддукеї бо твердять, що немає воскресення, ані Ангола, ані духа, фарисеї ж оце визнають.

9 І галас великий зчинився. А деякі книжники, із фарисейської групи, уставши, почали сперечатися, кажучи: У чоловікові цьому ми жадного лиха не знаходимо! А коли промовляв Дух до нього, чи Ангол, не противмося Богові.

10 А коли колотнеча велика зчинилась, то тисяцький, боячись, щоб Павла не роздерли, звелів воякам увійти та забрати його з-поміж них, і відвести в фортецю.

11 А наступної ночі став Господь перед ним і промовив: Будь бадьорий! Бо як в Єрусалимі про Мене ти свідчив, так треба тобі свідкувати й у Римі!

12 А коли настав день, то дехто з юдеїв зібрались, та клятву склали, говорячи, що ні їсти, ні пити не будуть, аж доки Павла не заб'ють!

13 А тих, що закляття таке поклали, було більш сорока.

14 І вони приступили до первосвящеників та старших і сказали: Ми клятву склали нічого не їсти, аж поки заб'ємо Павла!

15 О тож разом із синедріоном передайте тисяцькому, щоб до вас він привів його, ніби хочете ви докладніш розізнати про нього. А ми, перше ніж він наблизиться, готові забити його...

16 Я к зачув же сестрінець Павлів про цю змову, то прибув, і ввійшов у фортецю, і Павла завідомив.

17 П авло ж зараз покликав одного з сотників, та й сказав: Цього юнака запровадь до тисяцького, бо він має йому щось сказати.

18 Т ой же взяв його, та й запровадив до тисяцького та сказав: Павло в'язень покликав мене, і просив запровадити до тебе цього юнака, що має тобі щось сказати.

19 І взяв тисяцький того за руку, і набік відвів і спитав: Що ти маєш звістити мені?

20 А той розповів: Змову склали юдеї, просити тебе, щоб ти взавтра до синедріону Павла припровадив, ніби хочуть вони докладніш розпізнати про нього.

21 О тож, не послухайся їх, бо чигає на нього їх більш сорока чоловіка, що клятву склали ні їсти, ні пити, аж доки його не заб'ють... І тепер он готові вони, і чекають твого приречення.

22 Т оді тисяцький відпустив юнака, наказавши йому не розповідати ані одному, що мені ти це виявив.

23 І він закликав котрихсь двох із сотників, і наказа: Пришикуйте на третю годину вночі дві сотні вояків, щоб іти до Кесарії, і кіннотчиків сімдесят, та дві сотні стрільців.

24 П риготуйте також в'ючаків і Павла посадіть, і здоровим його проведіть до намісника Фелікса.

25 І листа написав він такого ось змісту:

26 К лавдій Лісій намісникові вседостойному Феліксові поздоровлення!

27 Ц ього мужа, що його юдеї схопили були та хотіли забити, урятувава я, із вояками прийшовши, довідавшися, що він римлянин.

28 І хотів я довідатися про причину, що за неї його оскаржали, та й привів був його до їхнього синедріону.

29 Я знайшов, що його винуватять у спірних речах їхнього Закону, і що провини не має він жадної, вартої смерти або ланцюгів.

30 Я к донесли ж мені про ту змову, що юдеї вчинили на мужа цього, я зараз до тебе його відіслав, наказавши також позивальникам, щоб перед тобою сказали, що мають на нього. Будь здоровий!

31 О тож вояки, як наказано їм, забрали Павла, і вночі попровадили в Антипатриду.

32 А другого дня, полишивши кіннотчиків, щоб ішли з ним, у фортецю вони повернулись.

33 А ті прибули в Кесарію, і, листа передавши намісникові, поставили також Павла перед ним.

34 Н амісник листа прочитав і спитав, із якого він краю. А довідавшись, що з Кілікії, промовив:

35 Я тебе переслухаю, як прийдуть і твої позивальники. І звелів стерегти його в Іродовому преторії.