1 А Петро та Іван на дев'яту годину молитви йшли разом у храм.

2 І несено там чоловіка одного, що кривий був з утроби своєї матері. Його садовили щоденно в воротях храму, що Красними звалися, просити милостині від тих, хто до храму йшов.

3 Я к побачив же він, що Петро та Іван хочуть у храм увійти, став просити в них милостині.

4 П етро ж із Іваном поглянув на нього й сказав: Подивися на нас!

5 І той подивився на них, сподіваючися щось дістати від них.

6 Т а промовив Петро: Срібла й золота в мене нема, але що я маю, даю тобі: У Ім'я Ісуса Христа Назарянина устань та й ходи!

7 І , узявши його за правицю, він підвів його. І хвилі тієї зміцнилися ноги й суглобці його!...

8 І , зірвавшись, він устав та й ходив, і з ними у храм увійшов, ходячи та підскакуючи, і хвалячи Бога!

9 Н арод же ввесь бачив, як ходив він та Бога хвалив.

10 І пізнали його, що це той, що при Красних воротях храму сидів ради милостині. І вони переповнились жахом та подивом із того, що сталось йому!

11 А тому, що тримався він Петра та Івана, увесь народ зачудований збігся до них на той ґанок, який Соломоновим зветься.

12 І , побачивши це, промовив Петро до народу: Мужі ізраїльські! Чого ви дивуєтесь цим, та чого ви на нас позираєте так, ніби те, що він ходить, ми зробили своєю силою чи благочестям?

13 Б ог Авраамів, та Ісаків, та Яковів, Бог наших батьків, Сина Свого прославив, Ісуса, Якого ви видали, і відцуралися перед Пилатом, як він присудив був пустити Його.

14 А ле ви відцурались Святого та Праведного, і домагалися видати вам душогубця.

15 Н ачальника ж життя ви забили, та Його воскресив Бог із мертвих, чого свідками ми!

16 І через віру в Ім'я Його вздоровило Ім'я Його того, кого бачите й знаєте. І віра, що від Нього, принесла йому вздоровлення це перед вами всіма.

17 А тепер, браття, знаю, що вчинили ви це з несвідомости, як і ваші начальники.

18 А Бог учинив так, як Він провіщав був устами Своїх усіх пророків, щоб терпіти Христові.

19 П окайтеся ж та наверніться, щоб Він змилувався над вашими гріхами,

20 щ об часи відпочинку прийшли від обличчя Господнього, і щоб послав заповідженого вам Ісуса Христа,

21 щ о Його небо мусить прийняти аж до часу відновлення всього, про що провіщав Бог від віку устами всіх святих пророків Своїх!

22 Б о Мойсей провіщав: Господь Бог вам Пророка підійме від ваших братів, як мене; у всім Його слухайтеся, про що тільки Він вам говоритиме!

23 І станеться, що кожна душа, яка не послухала б того Пророка, знищена буде з народу.

24 Т ак само всі пророки від Самуїла й наступних, скільки їх говорило, також провіщали ці дні.

25 С ини ви пророків і того заповіту, що Бог вашим батькам заповів, промовляючи до Авраама: І в насінні твоїм усі народи землі благословлені будуть!

26 В оскресивши Свого Отрока, Бог послав Його перше до вас, щоб вас поблагословити, щоб кожен із вас відвернувся від злих своїх учинків!