1 А щодо ідольських жертов, то ми знаємо, що всі маємо знання. Знання ж надимає, любов же будує!

2 К оли хто думає, ніби щось знає, той нічого не знає ще так, як знати повинно.

3 К оли ж любить хто Бога, той пізнаний Ним.

4 Т ож про споживання ідольських жертов ми знаємо, що ідол у світі ніщо, і що іншого Бога нема, окрім Бога Одного.

5 Б о хоч і існують так звані боги чи на небі, чи то на землі, як існує багато богів і багато панів,

6 т а для нас один Бог Отець, що з Нього походить усе, ми ж для Нього, і один Господь Ісус Христос, що все сталося Ним, і ми Ним.

7 Т а не всі таке мають знання, бо деякі мають призвичаєння до ідола й досі, і їдять, як ідольську жертву, і їхнє сумління, бувши недуже, споганюється.

8 Ї жа ж нас до Бога не зближує: бо коли не їмо, то нічого не тратимо, а коли ми їмо, то не набуваєм нічого.

9 А ле стережіться, щоб ця ваша воля не стала якось за спотикання слабим!

10 К оли бо хто бачить тебе, маючого знання, як ти в ідольській божниці сидиш за столом, чи ж сумління його, бувши слабе, не буде спонукане їсти ідольські жертви?

11 І через знання твоє згине недужий твій брат, що за нього Христос був умер!

12 Г рішачи так проти братів та вражаючи їхнє слабе сумління, ви проти Христа грішите.

13 О сь тому, коли їжа спокушує брата мого, то повік я не їстиму м'яса, щоб не спокусити брата свого!