1 І покликав Яків усіх синів своїх та й промовив: Зберіться, а я сповіщу вам, що вас спіткає наприкінці днів.

2 З ійдіться та слухайте ви, сини Якова, і прислухайтеся до Ізраїля, вашого батька!

3 Р увиме, ти мій перворідний, моя міць і початок ти сили моєї, верх величности й верх ти могутности!

4 Т и пінився був, як вода, та не втримаєшся, бо ти увійшов був на ложе свойого отця, і збезчестив його, на постелю мою ти піднявся!

5 С имеон і Левій то брати, їхня зброя знаряддя насильства.

6 Х ай до їхньої змови не входить душа моя, і нехай не прилучиться слава моя до їх зборів, бо вони в своїм гніві людину забили, а в своїй самоволі вола копит позбавили...

7 П роклятий гнів їхній, бо сильний, та їхня лютість, тяжка бо вона! Поділю їх я в Якові, і їх розпорошу в Ізраїлі!

8 О Юдо, похвалять тебе твої браття! Рука твоя на шиї твоїх ворогів, сини батька твого тобі вклоняться.

9 Ю да лев молодий! Ти, мій сину, вертаєшся з здобичі: прихиливсь він, поклався як лев й як левиця, зведе хто його?

10 Н е відійметься берло від Юди, ані з його стегон законодавець, аж прийде Примиритель, що Йому буде послух народів.

11 В ін прив'язує до винограду свого молодого осла, а до вибраної виноградини сина ослиці своєї. Він одежу свою буде прати в вині, а шату свою в виноградній крові!

12 В ід вина він зробивсь мутноокий, а від молока білозубий.

13 З авулон буде мешкать над берегом морським, над берегом тим, де стають кораблі, а границя його до Сидону.

14 І ссахар то костистий осел, що лежить між кошарами.

15 І побачив він спокій, що добрий, та землю, що стала приємна, і він нахилив свої плечі, щоб нести, і став працювать на податок.

16 Д ан буде судить свій народ, як один із Ізраїльських родів.

17 Д ан буде вужем при дорозі, змією отруйливою при шляху, що п'яти коневі кусає, і його верхівець позад себе впаде.

18 С пасіння від Тебе чекаю, о Господи!

19 Ґ ад на нього юрба нападатиме, та він нападе на їх п'яти.

20 А сир його хліб буде ситий, і він буде давати присмаки царські.

21 Н ефталим вільна ланя, він прекрасні слова видає.

22 Й осип вітка родюча, вітка родючая над джерелом, її віття по муру спинається.

23 І огірчили його та з луку стріляли, і зненавиділи були стрільці його.

24 Т а зостався міцним його лук, і стали пружні рамена його рук, від рук Сильного Якового, звідти Пастир, Твердиня синів Ізраїлевих.

25 П роси ти від Бога, свойого Отця, і Він допоможе тобі, і проси Всемогутнього і Він благословить тебе благословенням небес, що на висоті, благословенням безодні, що долі лежить, благословеннями перс та утроби.

26 Б лагословення батька твого стали сильніші від благословення батьків моїх, аж до пожаданих висот віковічних. Нехай вони будуть на голову Йосипову, на маківку вибраного з-поміж братів своїх!

27 В еніямин хижий вовк: вранці їсть він ловитву, а на вечір розділює здобич.

28 О це всі дванадцять племен Ізраїлевих, і те, що говорив їм батько їх. І він поблагословив їх, кожного за благословенням його поблагословив їх.

29 І він наказав їм, і промовив до них: Я прилучаюся до своєї рідні... Поховайте мене при батьках моїх у печері, що на полі Ефрона хіттеянина,

30 у тій печері, що на полі Махпели, що навпроти Мамре в ханаанській землі, яке поле купив був Авраам від Ефрона хіттеянина на володіння для гробу.

31 Т ам поховано Авраама й жінку його Сарру, там поховали Ісака та його жінку Ревеку, і там поховав я Лію.

32 П оле й печера, що на нім, то добуток від синів Хета.

33 І закінчив Яків заповіта синам своїм, і втягнув свої ноги до ліжка, та й спочив. І він прилучився до своєї рідні.