1 М олитва Давидова. Вислухай, Господи, правду мою, послухай благання моє! Почуй молитву мою із уст необлудних!

2 В ід Твого лиця нехай вирок мій вийде, а очі Твої нехай бачать мою правоту!

3 Т и випробував моє серце, навістив уночі, перетопив Ти мене, й не знайшов чогось злого. і роздумував я, щоб лихе з моїх уст не виходило,

4 а в людських ділах, за словом уст Твоїх, я стерігся доріг гнобителя.

5 З міцняй стопи мої на дорогах Твоїх, щоб кроки мої не хиталися!

6 Я кличу до Тебе, бо відповіси мені, Боже, нахили Своє ухо до мене, вислухай мову мою,

7 п окажи дивну милість Свою, Спасителю тих, хто вдається до Тебе від заколотників проти правиці Твоєї.

8 Х орони Ти мене, як зіницю Свою, дочку ока, у тіні Своїх крил заховай Ти мене

9 в ід безбожних, що гублять мене, смертельні мої вороги оточили мене!

10 Т овщем замкнули вони своє серце, уста їхні говорять бундючно.

11 В ороги оточили тепер наші кроки, наставили очі свої, щоб мене повалити на землю...

12 і з них кожен подібний до лева, що шарпати прагне, й як левчук, що сидить в укритті...

13 У стань же, о Господи, його попередь, кинь його на коліна! Мечем Своїм душу мою збережи від безбожного,

14 в ід людей рукою Своєю, Господи, від людей цього світу, що частка їхня в цьому житті, що Ти скарбом Своїм наповняєш їхнє черево! Ситі їхні сини, останок же свій для дітей вони лишать.

15 А я в правді побачу обличчя Твоє, і, збудившись, насичусь Твоєю подобою!