1 М олитва Давидова. Вислухай, Господи, правду мою, послухай благання моє! Почуй молитву мою із уст необлудних!

Oye, oh Jehová, una causa justa; está atento a mi clamor. Escucha mi oración hecha de labios sin engaño.

2 В ід Твого лиця нехай вирок мій вийде, а очі Твої нехай бачать мою правоту!

De tu presencia proceda mi vindicación; Vean tus ojos la rectitud.

3 Т и випробував моє серце, навістив уночі, перетопив Ти мене, й не знайшов чогось злого. і роздумував я, щоб лихе з моїх уст не виходило,

Tú has probado mi corazón, me has inspeccionado de noche; Me has puesto a prueba, y nada inicuo hallaste; He resuelto que mi boca no ha de propasarse.

4 а в людських ділах, за словом уст Твоїх, я стерігся доріг гнобителя.

En cuanto a las obras humanas, por la palabra de tus labios Yo me he guardado de las sendas de los violentos.

5 З міцняй стопи мої на дорогах Твоїх, щоб кроки мої не хиталися!

Sustenta mis pasos en tus caminos, Para que mis pies no resbalen.

6 Я кличу до Тебе, бо відповіси мені, Боже, нахили Своє ухо до мене, вислухай мову мою,

Yo te he invocado, por cuanto tú me oyes, oh Dios; Inclina a mí tu oído, escucha mi palabra.

7 п окажи дивну милість Свою, Спасителю тих, хто вдається до Тебе від заколотників проти правиці Твоєї.

Muestra tus maravillosas misericordias, tú que salvas a los que se refugian a tu diestra, De los que se levantan contra ellos.

8 Х орони Ти мене, як зіницю Свою, дочку ока, у тіні Своїх крил заховай Ти мене

Guárdame como a la niña de tus ojos; Escóndeme bajo la sombra de tus alas,

9 в ід безбожних, що гублять мене, смертельні мої вороги оточили мене!

De la vista de los malos que me oprimen, De mis enemigos que buscan mi vida.

10 Т овщем замкнули вони своє серце, уста їхні говорять бундючно.

Envueltos están con su grosura; Con su boca hablan arrogantemente.

11 В ороги оточили тепер наші кроки, наставили очі свої, щоб мене повалити на землю...

Han cercado ahora nuestros pasos; Tienen puestos sus ojos para echarnos por tierra.

12 і з них кожен подібний до лева, що шарпати прагне, й як левчук, що сидить в укритті...

Son como león que desea hacer presa, Y como leoncillo que está en su escondite.

13 У стань же, о Господи, його попередь, кинь його на коліна! Мечем Своїм душу мою збережи від безбожного,

Levántate, oh Jehová; Sal a su encuentro, póstrales; Libra mi alma de los malos con tu espada,

14 в ід людей рукою Своєю, Господи, від людей цього світу, що частка їхня в цьому житті, що Ти скарбом Своїм наповняєш їхнє черево! Ситі їхні сини, останок же свій для дітей вони лишать.

De los hombres con tu mano, oh Jehová, De los hombres mundanos, cuya porción la tienen en esta vida, Y cuyo vientre está lleno de bienes que tú les reservas. Sacian a sus hijos, Y aun sobra para sus pequeñuelos.

15 А я в правді побачу обличчя Твоє, і, збудившись, насичусь Твоєю подобою!

En cuanto a mí, veré tu rostro en justicia; Al despertar, me saciaré de tu semblante.