1 Д ля дириґетна хору. На „Махалат". Навчальний псалом. Давидів. (53-2) Безумний говорить у серці своїм: Нема Бога! Зіпсулись вони, і несправедливість обридливу чинять, нема доброчинця!...

Dice el necio en su corazón: No hay Dios. Se han corrompido, e hicieron abominable maldad; No hay quien haga el bien.

2 ( 53-3) Бог зорить із неба на людських синів, щоб побачити, чи є там розумний, що Бога шукає.

Dios desde los cielos miró sobre los hijos de los hombres, Para ver si había alguno sensato Que buscara a Dios.

3 ( 53-4) Усі повідступали, разом стали огидними, нема доброчинця, нема ні одного!...

Cada uno se había vuelto atrás; se habían corrompido en masa; No hay quien haga lo bueno, no hay ni siquiera uno.

4 ( 53-5) Чи ж не розуміють оті, хто беззаконня вчиняє, що мій люд поїдають? Вони споживають хліб Божий, та не кличуть Його!

¿No tienen conocimiento todos los que hacen iniquidad, Que devoran a mi pueblo como si comiesen pan, Y a Dios no invocan?

5 ( 53-6) Тоді настрашилися страхом вони, хоч страху не було, бо розсипав Бог кості того, хто тебе оточив був, ти їх посоромив, бо ними погордував Бог!

Temblarán de pavor donde no hay nada que espante, Porque Dios ha esparcido los huesos del agresor; Los cubrirás de ignominia, porque Dios los desechó.

6 ( 53-7) Аби то Він дав із Сіону спасіння ізраїлеві! Як долю Свого народу поверне Господь, то радітиме Яків, утішатися буде ізраїль!

¡Oh, si saliera de Sión la salvación de Israel! Cuando Dios haga cambiar la suerte de su pueblo, Se gozará Jacob, y se alegrará Israel.