1 М олитва Мойсея, чоловіка Божого. Господи, пристановищем нашим Ти був з роду в рід!

Señor, tú nos has sido por refugio De generación en generación.

2 П ерше ніж гори народжені, і поки Ти витворив землю та світ, то від віку й до віку Ти Бог!

Antes que naciesen los montes Y formases la tierra y el mundo, Desde el siglo y hasta el siglo, tú eres Dios.

3 Т и людину вертаєш до пороху, і кажеш: Вернітеся, людські сини!

Reduces al hombre hasta convertirlo en polvo, Y dices: Volved, hijos de los hombres.

4 Б о в очах Твоїх тисяча літ, немов день той вчорашній, який проминув, й як сторожа нічна...

Porque mil años delante de tus ojos Son como el día de ayer, que pasó, Y como una de las vigilias de la noche.

5 П устив Ти на них течію, вони стали, як сон, вони, як трава, що минає:

Los arrebatas como con torrente de aguas; son como un sueño, Como la hierba que brota en la mañana.

6 у ранці вона розцвітає й росте, а на вечір зів'яне та сохне!

En la mañana florece y crece; A la tarde es cortada, y se seca.

7 Б о від гніву Твого ми гинемо, і пересердям Твоїм перестрашені,

Porque con tu furor somos consumidos, Y con tu ira somos trastornados.

8 Т и наші провини поклав перед Себе, гріхи ж нашої молодости на світло Свого лиця!

Pusiste nuestras culpas delante de ti, Nuestras faltas ocultas, a la luz de tu mirada.

9 Б о всі наші дні промайнули у гніві Твоїм, скінчили літа ми свої, як зідхання...

Porque todos nuestros días marchan a su ocaso a causa de tu ira; Se acaban nuestros años como un suspiro.

10 Д ні літ наших у них сімдесят літ, а при силах вісімдесят літ, і гордощі їхні страждання й марнота, бо все швидко минає, і ми відлітаємо...

Los años de nuestra vida son setenta años; Y, en los más robustos, hasta ochenta años; Con todo, su fortaleza es molestia y trabajos, Porque pronto pasan, y volamos.

11 Х то відає силу гніву Твого? А Твоє пересердя як страх перед Тобою!

¿Quién conoce el poder de tu ira, Y quién conoce tu enojo como los que te temen?

12 Н авчи нас лічити отак наші дні, щоб ми набули серце мудре!

Enséñanos de tal modo a contar nuestros días, Que entre la sabiduría en nuestro corazón.

13 П ривернися ж, о Господи, доки терпітимемо? і пожалій Своїх рабів!

Vuélvete, oh Jehová; ¿hasta cuándo? Ten compasión de tus siervos.

14 Н асити нас уранці Своїм милосердям, і ми будемо співати й радіти по всі наші дні!

De mañana sácianos de tu misericordia, Y cantaremos y nos alegraremos todos nuestros días.

15 П орадуй же нас за ті дні, коли Ти впокоряв нас, за ті роки, що в них ми зазнали лихого!

Alégranos a la medida de los días en que nos afligiste, Y de los años en que vimos el mal.

16 Н ехай виявиться Твоє діло рабам Твоїм, а величність Твоя їхнім синам,

Manifiéstese a tus siervos tu obra, Y tu gloria, a sus hijos.

17 і хай буде над нами благовоління Господа, Бога нашого, і діло рук наших утверди нам, і діло рук наших утверди його!

Descienda el favor del Señor, nuestro Dios, sobre nosotros, Y ordena en nosotros la obra de nuestras manos; Confirma tú la obra de nuestras manos.