1 М олитва Мойсея, чоловіка Божого. Господи, пристановищем нашим Ти був з роду в рід!

Lord, thou hast been our dwelling place in all generations.

2 П ерше ніж гори народжені, і поки Ти витворив землю та світ, то від віку й до віку Ти Бог!

Before the mountains were brought forth, or ever thou hadst formed the earth and the world, even from everlasting to everlasting, thou art God.

3 Т и людину вертаєш до пороху, і кажеш: Вернітеся, людські сини!

Thou turnest man to destruction; and sayest, Return, ye children of men.

4 Б о в очах Твоїх тисяча літ, немов день той вчорашній, який проминув, й як сторожа нічна...

For a thousand years in thy sight are but as yesterday when it is past, and as a watch in the night.

5 П устив Ти на них течію, вони стали, як сон, вони, як трава, що минає:

Thou carriest them away as with a flood; they are as a sleep: in the morning they are like grass which groweth up.

6 у ранці вона розцвітає й росте, а на вечір зів'яне та сохне!

In the morning it flourisheth, and groweth up; in the evening it is cut down, and withereth.

7 Б о від гніву Твого ми гинемо, і пересердям Твоїм перестрашені,

For we are consumed by thine anger, and by thy wrath are we troubled.

8 Т и наші провини поклав перед Себе, гріхи ж нашої молодости на світло Свого лиця!

Thou hast set our iniquities before thee, our secret sins in the light of thy countenance.

9 Б о всі наші дні промайнули у гніві Твоїм, скінчили літа ми свої, як зідхання...

For all our days are passed away in thy wrath: we spend our years as a tale that is told.

10 Д ні літ наших у них сімдесят літ, а при силах вісімдесят літ, і гордощі їхні страждання й марнота, бо все швидко минає, і ми відлітаємо...

The days of our years are threescore years and ten; and if by reason of strength they be fourscore years, yet is their strength labour and sorrow; for it is soon cut off, and we fly away.

11 Х то відає силу гніву Твого? А Твоє пересердя як страх перед Тобою!

Who knoweth the power of thine anger? even according to thy fear, so is thy wrath.

12 Н авчи нас лічити отак наші дні, щоб ми набули серце мудре!

So teach us to number our days, that we may apply our hearts unto wisdom.

13 П ривернися ж, о Господи, доки терпітимемо? і пожалій Своїх рабів!

Return, O Lord, how long? and let it repent thee concerning thy servants.

14 Н асити нас уранці Своїм милосердям, і ми будемо співати й радіти по всі наші дні!

O satisfy us early with thy mercy; that we may rejoice and be glad all our days.

15 П орадуй же нас за ті дні, коли Ти впокоряв нас, за ті роки, що в них ми зазнали лихого!

Make us glad according to the days wherein thou hast afflicted us, and the years wherein we have seen evil.

16 Н ехай виявиться Твоє діло рабам Твоїм, а величність Твоя їхнім синам,

Let thy work appear unto thy servants, and thy glory unto their children.

17 і хай буде над нами благовоління Господа, Бога нашого, і діло рук наших утверди нам, і діло рук наших утверди його!

And let the beauty of the Lord our God be upon us: and establish thou the work of our hands upon us; yea, the work of our hands establish thou it.