1 А віра то підстава сподіваного, доказ небаченого.

Now faith is the substance of things hoped for, the evidence of things not seen.

2 Б о нею засвідчені старші були.

For by it the elders obtained a good report.

3 В ірою ми розуміємо, що віки Словом Божим збудовані, так що з невидимого сталось видиме.

Through faith we understand that the worlds were framed by the word of God, so that things which are seen were not made of things which do appear.

4 В ірою Авель приніс Богові жертву кращу, як Каїн; нею засвідчений був, що він праведний, як Бог свідчив про дари його; нею, і вмерши, він ще промовляє.

By faith Abel offered unto God a more excellent sacrifice than Cain, by which he obtained witness that he was righteous, God testifying of his gifts: and by it he being dead yet speaketh.

5 В ірою Енох був перенесений на небо, щоб не бачити смерти; і його не знайшли, бо Бог переніс його. Бо раніш, як його перенесено, він був засвідчений, що Богові він догодив.

By faith Enoch was translated that he should not see death; and was not found, because God had translated him: for before his translation he had this testimony, that he pleased God.

6 Д огодити ж без віри не можна. І той, хто до Бога приходить, мусить вірувати, що Він є, а тим, хто шукає Його, Він дає нагороду.

But without faith it is impossible to please him: for he that cometh to God must believe that he is, and that he is a rewarder of them that diligently seek him.

7 В ірою Ной, як дістав був об'явлення про те, чого ще не бачив, побоявшись, зробив ковчега, щоб дім свій спасти; нею світ засудив він, і став спадкоємцем праведности, що з віри вона.

By faith Noah, being warned of God of things not seen as yet, moved with fear, prepared an ark to the saving of his house; by the which he condemned the world, and became heir of the righteousness which is by faith.

8 В ірою Авраам, покликаний на місце, яке мав прийняти в спадщину, послухався та й пішов, не відаючи, куди йде.

By faith Abraham, when he was called to go out into a place which he should after receive for an inheritance, obeyed; and he went out, not knowing whither he went.

9 В ірою він перебував на Землі Обіцяній, як на чужій, і проживав у наметах з Ісаком та Яковом, співспадкоємцями тієї ж обітниці,

By faith he sojourned in the land of promise, as in a strange country, dwelling in tabernacles with Isaac and Jacob, the heirs with him of the same promise:

10 б о чекав він міста, що має підвалини, що Бог його будівничий та творець.

For he looked for a city which hath foundations, whose builder and maker is God.

11 В ірою й Сара сама дістала силу прийняти насіння, і породила понад час свого віку, бо вірним вважала Того, Хто обітницю дав.

Through faith also Sara herself received strength to conceive seed, and was delivered of a child when she was past age, because she judged him faithful who had promised.

12 Т ому й від одного, та ще змертвілого, народилось так багато, як зорі небесні й пісок незчисленний край моря.

Therefore sprang there even of one, and him as good as dead, so many as the stars of the sky in multitude, and as the sand which is by the sea shore innumerable.

13 У сі вони повмирали за вірою, не одержавши обітниць, але здалека бачили їх, і повітали, і вірували в них, та визнавали, що вони на землі чужаниці й приходьки.

These all died in faith, not having received the promises, but having seen them afar off, and were persuaded of them, and embraced them, and confessed that they were strangers and pilgrims on the earth.

14 Б о ті, що говорять таке, виявляють, що шукають батьківщини.

For they that say such things declare plainly that they seek a country.

15 І коли б вони пам'ятали ту, що вийшли з неї, то мали б були час повернутись.

And truly, if they had been mindful of that country from whence they came out, they might have had opportunity to have returned.

16 Т а бажають вони тепер кращої, цебто небесної, тому й Бог не соромиться їх, щоб звати Себе їхнім Богом, бо Він приготував їм місто.

But now they desire a better country, that is, an heavenly: wherefore God is not ashamed to be called their God: for he hath prepared for them a city.

17 В ірою Авраам, випробовуваний, привів був на жертву Ісака, і, мавши обітницю, приніс однородженого,

By faith Abraham, when he was tried, offered up Isaac: and he that had received the promises offered up his only begotten son,

18 щ о йому було сказано: В Ісакові буде насіння тобі.

Of whom it was said, That in Isaac shall thy seed be called:

19 Б о він розумів, що Бог має силу й воскресити з мертвих, тому й одержав його на прообраз.

Accounting that God was able to raise him up, even from the dead; from whence also he received him in a figure.

20 В ірою в майбутнє поблагословив Ісак Якова та Ісава.

By faith Isaac blessed Jacob and Esau concerning things to come.

21 В ірою Яків, умираючи, поблагословив кожного сина Йосипового, і схилився на верх свого жезла.

By faith Jacob, when he was a dying, blessed both the sons of Joseph; and worshipped, leaning upon the top of his staff.

22 В ірою Йосип, умираючи, згадав про вихід синів Ізраїлевих та про кості свої заповів.

By faith Joseph, when he died, made mention of the departing of the children of Israel; and gave commandment concerning his bones.

23 В ірою Мойсей, як родився, переховувався батьками своїми три місяці, бо вони бачили, що гарне дитя, і не злякались наказу царевого.

By faith Moses, when he was born, was hid three months of his parents, because they saw he was a proper child; and they were not afraid of the king's commandment.

24 В ірою Мойсей, коли виріс, відрікся зватися сином дочки фараонової.

By faith Moses, when he was come to years, refused to be called the son of Pharaoh's daughter;

25 В ін хотів краще страждати з народом Божим, аніж мати дочасну гріховну потіху.

Choosing rather to suffer affliction with the people of God, than to enjoy the pleasures of sin for a season;

26 В ін наругу Христову вважав за більше багатство, ніж скарби єгипетські, бо він озирався на Божу нагороду.

Esteeming the reproach of Christ greater riches than the treasures in Egypt: for he had respect unto the recompence of the reward.

27 В ірою він покинув Єгипет, не злякавшися гніву царевого, бо він був непохитний, як той, хто Невидимого бачить.

By faith he forsook Egypt, not fearing the wrath of the king: for he endured, as seeing him who is invisible.

28 В ірою справив він Пасху й покроплення крови, щоб їх не торкнувся той, хто погубив первороджених.

Through faith he kept the passover, and the sprinkling of blood, lest he that destroyed the firstborn should touch them.

29 В ірою вони перейшли Червоне море, немов суходолом, на що спокусившись єгиптяни, потопились.

By faith they passed through the Red sea as by dry land: which the Egyptians assaying to do were drowned.

30 В ірою впали єрихонські мури по семиденнім обходженні їх.

By faith the walls of Jericho fell down, after they were compassed about seven days.

31 В ірою блудниця Рахав не згинула з невірними, коли з миром прийняла вивідувачів.

By faith the harlot Rahab perished not with them that believed not, when she had received the spies with peace.

32 І що ще скажу? Бо не стане часу мені, щоб оповідати про Гедеона, Варака, Самсона, Ефтая, Давида й Самуїла та про пророків,

And what shall I more say? for the time would fail me to tell of Gedeon, and of Barak, and of Samson, and of Jephthae; of David also, and Samuel, and of the prophets:

33 щ о вірою царства побивали, правду чинили, одержували обітниці, пащі левам загороджували,

Who through faith subdued kingdoms, wrought righteousness, obtained promises, stopped the mouths of lions.

34 с илу огненну гасили, утікали від вістря меча, зміцнялись від слабости, хоробрі були на війні, обертали в розтіч полки чужоземців;

Quenched the violence of fire, escaped the edge of the sword, out of weakness were made strong, waxed valiant in fight, turned to flight the armies of the aliens.

35 ж інки діставали померлих своїх із воскресіння; а інші бували скатовані, не прийнявши визволення, щоб отримати краще воскресіння;

Women received their dead raised to life again: and others were tortured, not accepting deliverance; that they might obtain a better resurrection:

36 а інші дізнали наруги та рани, а також кайдани й в'язниці.

And others had trial of cruel mockings and scourgings, yea, moreover of bonds and imprisonment:

37 К амінням побиті бували, допитувані, перепилювані, умирали, зарубані мечем, тинялися в овечих та козячих шкурах, збідовані, засумовані, витерпілі.

They were stoned, they were sawn asunder, were tempted, were slain with the sword: they wandered about in sheepskins and goatskins; being destitute, afflicted, tormented;

38 Т і, що світ не вартий був їх, тинялися по пустинях та горах, і по печерах та проваллях земних.

(Of whom the world was not worthy:) they wandered in deserts, and in mountains, and in dens and caves of the earth.

39 І всі вони, одержавши засвідчення вірою, обітниці не прийняли,

And these all, having obtained a good report through faith, received not the promise:

40 б о Бог передбачив щось краще про нас, щоб вони не без нас досконалість одержали.

God having provided some better thing for us, that they without us should not be made perfect.