1 І відповів теманянин Еліфаз та й сказав:

Then answered Eliphaz the Temanite, and said,

2 Ч и відповідатиме мудра людина знанням вітряним, і східнім вітром наповнить утробу свою?

Should a wise man utter vain knowledge, and fill his belly with the east wind?

3 Б уде виправдуватися тим словом, що не надається, чи тими речами, що пожитку немає від них?

Should he reason with unprofitable talk? or with speeches wherewith he can do no good?

4 Т и страх Божий руйнуєш також, і пустошиш молитву до Бога,

Yea, thou castest off fear, and restrainest prayer before God.

5 б о навчає провина твоя твої уста, і ти вибираєш собі язика хитрунів.

For thy mouth uttereth thine iniquity, and thou choosest the tongue of the crafty.

6 О скаржають тебе твої уста, не я, й твої губи свідкують на тебе:

Thine own mouth condemneth thee, and not I: yea, thine own lips testify against thee.

7 Ч и ти народився людиною першою, чи раніше, ніж згір'я, ти створений?

Art thou the first man that was born? or wast thou made before the hills?

8 Ч и ти слухав у Божій таємній нараді, та мудрість для себе забрав?

Hast thou heard the secret of God? and dost thou restrain wisdom to thyself?

9 Щ о ти знаєш, чого б ми не знали? Що ти зрозумів, і не з нами воно?

What knowest thou, that we know not? what understandest thou, which is not in us?

10 П оміж нами і сивий, отой і старий, старший днями від батька твого.

With us are both the grayheaded and very aged men, much elder than thy father.

11 Ч и мало для тебе потішення Божі та слово, яке Він сховав у тобі?

Are the consolations of God small with thee? is there any secret thing with thee?

12 Ч ого то підносить тебе твоє серце, й які то знаки твої очі дають,

Why doth thine heart carry thee away? and what do thy eyes wink at,

13 щ о на Бога звертаєш ти духа свого, і з своїх уст випускаєш подібні слова?

That thou turnest thy spirit against God, and lettest such words go out of thy mouth?

14 Щ о таке чоловік, щоб оправданим бути, і щоб був справедливим від жінки народжений?

What is man, that he should be clean? and he which is born of a woman, that he should be righteous?

15 Т аж Він навіть святим Своїм не довіряє, і не оправдані в очах Його небеса,

Behold, he putteth no trust in his saints; yea, the heavens are not clean in his sight.

16 щ о ж тоді чоловік той бридкий та зіпсутий, що п'є кривду, як воду?

How much more abominable and filthy is man, which drinketh iniquity like water?

17 Я тобі розповім, ти послухай мене, а що бачив, то те розкажу,

I will shew thee, hear me; and that which I have seen I will declare;

18 п ро що мудрі донесли та від батьків своїх не затаїли того,

Which wise men have told from their fathers, and have not hid it:

19 ї м самим була дана земля, і не приходив чужий поміж них.

Unto whom alone the earth was given, and no stranger passed among them.

20 Б езбожний тремтить по всі дні, а насильникові мало років заховано.

The wicked man travaileth with pain all his days, and the number of years is hidden to the oppressor.

21 В ереск жахів у нього в ушах, серед миру приходить на нього грабіжник.

A dreadful sound is in his ears: in prosperity the destroyer shall come upon him.

22 В ін не вірить, що вернеться від темноти, й він вичікується для меча.

He believeth not that he shall return out of darkness, and he is waited for of the sword.

23 В ін мандрує за хлібом, та де він? Знає він, що для нього встановлений день темноти...

He wandereth abroad for bread, saying, Where is it? he knoweth that the day of darkness is ready at his hand.

24 С трашать його утиск та гноблення, хапають його, немов цар, що готовий до бою,

Trouble and anguish shall make him afraid; they shall prevail against him, as a king ready to the battle.

25 б о руку свою простягав він на Бога, і повставав на Всемогутнього,

For he stretcheth out his hand against God, and strengtheneth himself against the Almighty.

26 п роти Нього твердою він шиєю бігав, товстими хребтами щитів своїх.

He runneth upon him, even on his neck, upon the thick bosses of his bucklers:

27 Б о закрив він обличчя своє своїм салом, і боки обклав своїм жиром,

Because he covereth his face with his fatness, and maketh collops of fat on his flanks.

28 і сидів у містах поруйнованих, у домах тих, що в них не сидять, що на купи каміння призначені.

And he dwelleth in desolate cities, and in houses which no man inhabiteth, which are ready to become heaps.

29 В ін не буде багатий, і не встоїться сила його, і по землі не поширяться їхні маєтки.

He shall not be rich, neither shall his substance continue, neither shall he prolong the perfection thereof upon the earth.

30 Н е вступиться з темности він, полум'я висушить парост його, й духом уст Його буде він схоплений.

He shall not depart out of darkness; the flame shall dry up his branches, and by the breath of his mouth shall he go away.

31 Х ай не вірить в марноту заблуканий, бо марнотою буде заплата йому,

Let not him that is deceived trust in vanity: for vanity shall be his recompence.

32 в она виповниться не за днів його, а його верховіття не буде зелене!

It shall be accomplished before his time, and his branch shall not be green.

33 П оскидає насиллям, немов виноград, недозрілість свою, поронить він квіття своє, як оливка,

He shall shake off his unripe grape as the vine, and shall cast off his flower as the olive.

34 б о збори безбожних спустошені будуть, а огонь пожере дім хабарника:

For the congregation of hypocrites shall be desolate, and fire shall consume the tabernacles of bribery.

35 в ін злом вагітніє, й породить марноту, й оману готує утроба його...

They conceive mischief, and bring forth vanity, and their belly prepareth deceit.