1 І відповів теманянин Еліфаз та й сказав:

Тогда ответил Элифаз из Темана:

2 Ч и відповідатиме мудра людина знанням вітряним, і східнім вітром наповнить утробу свою?

– Отвечает ли мудрый знанием, взятым с ветра, наполняет ли свой живот палящим вихрем?

3 Б уде виправдуватися тим словом, що не надається, чи тими речами, що пожитку немає від них?

Возражает ли он пустыми словами, речами, в которых нет прока?

4 Т и страх Божий руйнуєш також, і пустошиш молитву до Бога,

А ты и страх перед Богом потерял, и молитву к Богу считаешь малостью.

5 б о навчає провина твоя твої уста, і ти вибираєш собі язика хитрунів.

Твой грех побуждает твои уста, ты усвоил язык нечестивых.

6 О скаржають тебе твої уста, не я, й твої губи свідкують на тебе:

Твои же уста обвиняют тебя, не я; губы твои против тебя свидетельствуют.

7 Ч и ти народився людиною першою, чи раніше, ніж згір'я, ти створений?

Разве ты родился первым человеком? Разве ты был создан раньше холмов?

8 Ч и ти слухав у Божій таємній нараді, та мудрість для себе забрав?

Разве подслушал ты Божий замысел? Разве ты сам постиг мудрость?

9 Щ о ти знаєш, чого б ми не знали? Що ти зрозумів, і не з нами воно?

Что знаешь ты, чего бы мы не знали? Что понимаешь, чего бы мы не поняли?

10 П оміж нами і сивий, отой і старий, старший днями від батька твого.

С нами седовласые и старики, старше, чем твой отец.

11 Ч и мало для тебе потішення Божі та слово, яке Він сховав у тобі?

Разве мало тебе утешений Божьих, добрых слов, что тебе сказали?

12 Ч ого то підносить тебе твоє серце, й які то знаки твої очі дають,

Почему увлекает тебя твое сердце, почему сверкают твои глаза,

13 щ о на Бога звертаєш ти духа свого, і з своїх уст випускаєш подібні слова?

так что ты обратил против Бога свой дух, что твой рот выговаривает такие слова?

14 Щ о таке чоловік, щоб оправданим бути, і щоб був справедливим від жінки народжений?

Кто такой человек, чтобы чистым быть, и рожденный женщиной, чтобы быть праведным?

15 Т аж Він навіть святим Своїм не довіряє, і не оправдані в очах Його небеса,

Если Бог и святым Своим не доверяет, и в глазах Его нечисты небеса,

16 щ о ж тоді чоловік той бридкий та зіпсутий, що п'є кривду, як воду?

то тем более нечист и порочен человек, который пьет неправду, словно воду! Судьба нечестивых

17 Я тобі розповім, ти послухай мене, а що бачив, то те розкажу,

Послушай меня, и я объясню тебе; расскажу тебе то, что видел,

18 п ро що мудрі донесли та від батьків своїх не затаїли того,

то, о чем говорили мудрецы, не скрывая усвоенного от отцов

19 ї м самим була дана земля, і не приходив чужий поміж них.

(им одним земля была отдана, и чужой среди них не ходил).

20 Б езбожний тремтить по всі дні, а насильникові мало років заховано.

Все дни свои мучается нечестивый, отсчитаны все годы притеснителя.

21 В ереск жахів у нього в ушах, серед миру приходить на нього грабіжник.

В его ушах – гул ужаса; средь мира к нему приходит губитель.

22 В ін не вірить, що вернеться від темноти, й він вичікується для меча.

От мглы он не надеется спастись; он обречен на меч.

23 В ін мандрує за хлібом, та де він? Знає він, що для нього встановлений день темноти...

Он – скиталец, пища для стервятника. Он знает, что день мрака близок.

24 С трашать його утиск та гноблення, хапають його, немов цар, що готовий до бою,

Беда и горе его пугают; теснят, словно царь, что готов на битву,

25 б о руку свою простягав він на Бога, і повставав на Всемогутнього,

за то, что простер против Бога руку и Всемогущему бросил вызов,

26 п роти Нього твердою він шиєю бігав, товстими хребтами щитів своїх.

шел на Него упрямо и дерзко с толстым крепким щитом.

27 Б о закрив він обличчя своє своїм салом, і боки обклав своїм жиром,

За то, что он жиром покрыл лицо, жир нарастил он у себя на бедрах,

28 і сидів у містах поруйнованих, у домах тих, що в них не сидять, що на купи каміння призначені.

он поселится в городах разоренных, в домах, в которых никто не живет, в домах, обреченных на разрушение.

29 В ін не буде багатий, і не встоїться сила його, і по землі не поширяться їхні маєтки.

Он больше не будет богатым: богатство его расточится, и владения его не расширятся по земле.

30 Н е вступиться з темности він, полум'я висушить парост його, й духом уст Його буде він схоплений.

Он не спасется от мглы, пламя иссушит ветви его, и дыхание уст Божьих умчит его прочь.

31 Х ай не вірить в марноту заблуканий, бо марнотою буде заплата йому,

Пусть он не обманывается, полагаясь на пустоту, ведь пустота и будет ему воздаянием.

32 в она виповниться не за днів його, а його верховіття не буде зелене!

Он получит сполна, прежде чем придет его время, и не будут его ветви зеленеть.

33 П оскидає насиллям, немов виноград, недозрілість свою, поронить він квіття своє, як оливка,

Он сбросит незрелый виноград, как лоза, и растеряет свои цветы, как маслина.

34 б о збори безбожних спустошені будуть, а огонь пожере дім хабарника:

Бесплодным будет безбожных сборище, и огонь истребит шатры вымогателей.

35 в ін злом вагітніє, й породить марноту, й оману готує утроба його...

Они зачали горе и родили беду, их сердце полно коварства.