1 О сь усе оце бачило око моє, чуло ухо моє, та й усе зауважило...

Lo, mine eye hath seen all this, mine ear hath heard and understood it.

2 Я к знаєте ви знаю й я, я не нижчий від вас,

What ye know, the same do I know also: I am not inferior unto you.

3 і я говоритиму до Всемогутнього, і переконувати хочу Бога!

Surely I would speak to the Almighty, and I desire to reason with God.

4 Т а неправду куєте тут ви, лікарі непутящі ви всі!

But ye are forgers of lies, ye are all physicians of no value.

5 О , коли б ви насправді мовчали, то вам це за мудрість було б!...

O that ye would altogether hold your peace! and it should be your wisdom.

6 П ослухайте но переконань моїх: і вислухайте заперечення уст моїх.

Hear now my reasoning, and hearken to the pleadings of my lips.

7 Ч и будете ви говорити неправду про Бога, чи будете ви говорити оману про Нього?

Will ye speak wickedly for God? and talk deceitfully for him?

8 Ч и будете ви уважати на Нього? Чи за Бога на прю постаєте?

Will ye accept his person? will ye contend for God?

9 Ч и добре, що вас Він дослідить? Чи як з людини сміються, так будете ви насміхатися з Нього?

Is it good that he should search you out? or as one man mocketh another, do ye so mock him?

10 Н асправді Він вас покарає, якщо будете ви потурати таємно особі!

He will surely reprove you, if ye do secretly accept persons.

11 Ч и ж велич Його не настрашує вас, і не нападає на вас Його страх?

Shall not his excellency make you afraid? and his dread fall upon you?

12 В аші нагадування це прислів'я із попелу, ваші башти це глиняні башти!

Your remembrances are like unto ashes, your bodies to bodies of clay.

13 М овчіть передо мною, а я говоритиму, і нехай щобудь прийде на мене!

Hold your peace, let me alone, that I may speak, and let come on me what will.

14 Н ащо дертиму я своє тіло зубами своїми, а душу свою покладу в свою руку?

Wherefore do I take my flesh in my teeth, and put my life in mine hand?

15 О сь Він мене вб'є, і я надії не матиму, але перед обличчям Його про дороги свої сперечатися буду!

Though he slay me, yet will I trust in him: but I will maintain mine own ways before him.

16 І це мені буде спасінням, бо перед обличчя Його не підійде безбожний.

He also shall be my salvation: for an hypocrite shall not come before him.

17 Н аправду послухайте слова мого, а моє це освідчення в ваших ушах нехай буде.

Hear diligently my speech, and my declaration with your ears.

18 О сь я суд спорядив, бо я справедливий, те знаю!

Behold now, I have ordered my cause; I know that I shall be justified.

19 Х то той, що буде зо мною провадити прю? Бо тепер я замовк би й помер би...

Who is he that will plead with me? for now, if I hold my tongue, I shall give up the ghost.

20 Т ільки двох цих речей не роби Ти зо мною, тоді від обличчя Твого я не буду ховатись:

Only do not two things unto me: then will I not hide myself from thee.

21 в іддали Свою руку від мене, а Твій страх хай мене не жахає!...

Withdraw thine hand far from me: and let not thy dread make me afraid.

22 Т оді клич, а я відповідатиму, або я говоритиму, Ти ж мені відповідь дай!

Then call thou, and I will answer: or let me speak, and answer thou me.

23 С кільки в мене провин та гріхів? Покажи Ти мені мій переступ та гріх мій!

How many are mine iniquities and sins? make me to know my transgression and my sin.

24 Ч ому Ти ховаєш обличчя Своє і вважаєш мене Собі ворогом?

Wherefore hidest thou thy face, and holdest me for thine enemy?

25 Ч и Ти будеш страхати завіяний вітром листок? Чи Ти соломину суху будеш гнати?

Wilt thou break a leaf driven to and fro? and wilt thou pursue the dry stubble?

26 Б о Ти пишеш на мене гіркоти й провини мого молодечого віку даєш на спадок мені,

For thou writest bitter things against me, and makest me to possess the iniquities of my youth.

27 і в кайдани заковуєш ноги мої, і всі дороги мої стережеш, назирці ходиш за мною,

Thou puttest my feet also in the stocks, and lookest narrowly unto all my paths; thou settest a print upon the heels of my feet.

28 і він розпадається, мов та трухлявина, немов та одежа, що міль її з'їла!...

And he, as a rotten thing, consumeth, as a garment that is moth eaten.