1 О сь усе оце бачило око моє, чуло ухо моє, та й усе зауважило...

Behold, my eye has seen all this, my ear has heard and understood it.

2 Я к знаєте ви знаю й я, я не нижчий від вас,

What you know, I also know; I am not inferior to you.

3 і я говоритиму до Всемогутнього, і переконувати хочу Бога!

Surely I wish to speak to the Almighty, and I desire to argue and reason my case with God.

4 Т а неправду куєте тут ви, лікарі непутящі ви всі!

But you are forgers of lies; you are all physicians of no value and have no remedy to offer.

5 О , коли б ви насправді мовчали, то вам це за мудрість було б!...

Oh, that you would altogether hold your peace! Then you would evidence your wisdom and you might pass for wise men.

6 П ослухайте но переконань моїх: і вислухайте заперечення уст моїх.

Hear now my reasoning, and listen to the pleadings of my lips.

7 Ч и будете ви говорити неправду про Бога, чи будете ви говорити оману про Нього?

Will you speak unrighteously for God and talk deceitfully for Him?

8 Ч и будете ви уважати на Нього? Чи за Бога на прю постаєте?

Will you show partiality to Him ? Will you act as special pleaders for God?

9 Ч и добре, що вас Він дослідить? Чи як з людини сміються, так будете ви насміхатися з Нього?

Would it be profitable for you if He should investigate your tactics ? Or as one deceives and mocks a man, do you deceive and mock Him?

10 Н асправді Він вас покарає, якщо будете ви потурати таємно особі!

He will surely reprove you if you do secretly show partiality.

11 Ч и ж велич Його не настрашує вас, і не нападає на вас Його страх?

Shall not His majesty make you afraid, and should not your awe for Him restrain you?

12 В аші нагадування це прислів'я із попелу, ваші башти це глиняні башти!

Your memorable sayings are proverbs of ashes; your defenses are defenses of clay.

13 М овчіть передо мною, а я говоритиму, і нехай щобудь прийде на мене!

Hold your peace! Let me alone, so I may speak; and let come on me what may.

14 Н ащо дертиму я своє тіло зубами своїми, а душу свою покладу в свою руку?

Why should I take my flesh in my teeth and put my life in my hands ?

15 О сь Він мене вб'є, і я надії не матиму, але перед обличчям Його про дороги свої сперечатися буду!

behold, He will slay me; I have no hope—nevertheless, I will maintain and argue my ways before Him and even to His face.

16 І це мені буде спасінням, бо перед обличчя Його не підійде безбожний.

This will be my salvation, that a polluted and godless man shall not come before Him.

17 Н аправду послухайте слова мого, а моє це освідчення в ваших ушах нехай буде.

Listen diligently to my speech, and let my declaration be in your ears.

18 О сь я суд спорядив, бо я справедливий, те знаю!

Behold now, I have prepared my case; I know that I shall be justified and vindicated.

19 Х то той, що буде зо мною провадити прю? Бо тепер я замовк би й помер би...

Who is he who will argue against and refute me? For then I would hold my peace and expire.

20 Т ільки двох цих речей не роби Ти зо мною, тоді від обличчя Твого я не буду ховатись:

Only grant two conditions to me, and then will I not hide myself from You:

21 в іддали Свою руку від мене, а Твій страх хай мене не жахає!...

Withdraw Your hand and take this bodily suffering far from me; and let not my dread of You terrify me.

22 Т оді клич, а я відповідатиму, або я говоритиму, Ти ж мені відповідь дай!

Then call and I will answer, or let me speak, and You answer me.

23 С кільки в мене провин та гріхів? Покажи Ти мені мій переступ та гріх мій!

How many are my iniquities and sins ? Make me recognize and know my transgression and my sin.

24 Ч ому Ти ховаєш обличчя Своє і вважаєш мене Собі ворогом?

Why do You hide Your face and alienate me as if I were Your enemy?

25 Ч и Ти будеш страхати завіяний вітром листок? Чи Ти соломину суху будеш гнати?

Will You harass and frighten a leaf driven to and fro, and will You pursue the chaff of the dry stubble?

26 Б о Ти пишеш на мене гіркоти й провини мого молодечого віку даєш на спадок мені,

For You write bitter things against me and make me inherit and be accountable now for the iniquities of my youth.

27 і в кайдани заковуєш ноги мої, і всі дороги мої стережеш, назирці ходиш за мною,

You put my feet also in the stocks and observe critically all my paths; You set a circle and limit around the soles of my feet.

28 і він розпадається, мов та трухлявина, немов та одежа, що міль її з'їла!...

And he wastes away as a rotten thing, like a garment that is moth-eaten.