1 І було в Йосафата багато багатства та слави, і він посвоячився з Ахавом.

Now Jehoshaphat had great riches and honor, but was allied with Ahab.

2 А по кількох роках пішов він до Ахава до Самарії. І Ахав нарізав багато худоби дрібної та худоби великої йому та народові, що з ним, і намовив його піти на ґілеадський Рамот.

After some years he went down to Ahab in Samaria. And Ahab killed sheep and oxen for him in abundance and for the people with him and persuaded him to go up with him against Ramoth-gilead.

3 І сказав Ахав, цар Ізраїлів, до Йосафата, царя Юдиного: Чи підеш зо мною до ґілеадського Рамоту? А той відказав йому: Я як ти, народ мій як твій народ, і буду з тобою на війні.

Ahab king of Israel said to Jehoshaphat king of Judah, Will you go with me to Ramoth-gilead? He answered, I am as you are, and my people as your people; we will be with you in the war.

4 І сказав Йосафат до Ізраїлевого царя: Вивідай зараз слово Господнє!

And Jehoshaphat said to the king of Israel, Inquire first, I pray you, for the word of the Lord today.

5 І зібрав Ізраїлів цар пророків, чотири сотні чоловіка, та й сказав до них: Чи йти нам на війну на ґілеадський Рамот, чи занехати? А ті сказали: Іди, і Бог дасть його в цареву руку!

So King of Israel gathered together the prophets, 400 men, and said to them, Shall we go to Ramoth-gilead to battle, or shall I forbear? And they said, Go up, for God will deliver it into the king’s hand.

6 І сказав Йосафат: Чи нема тут іще Господнього пророка, і звернімось до нього.

But Jehoshaphat said, Is there not another prophet of the Lord here by whom we may inquire?

7 І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: Є ще один муж, щоб через нього звернутися до Господа. Та я ненавиджу його, бо він не пророкує на мене добре, а по всі дні свої тільки лихе. Це Міхей, син Їмлин. А Йосафат відказав: Нехай цар не говорить таке!

King of Israel said to Jehoshaphat, There is another man, Micaiah son of Imla, by whom we may inquire of the Lord, but I hate him, for he never has prophesied good for me, but always evil. And Jehoshaphat said, Let not the king say so.

8 І покликав Ізраїлів цар одного евнуха й сказав: Приведи скоріше Міхея, Їмлиного сина!

And King of Israel called for one of his officers and said, Bring quickly Micaiah son of Imla.

9 А цар Ізраїлів та Йосафат, цар Юдин, сиділи кожен на троні своїм, повбирані в шати; а сиділи вони при вході брами Самарії, а всі пророки пророкували перед ними.

The king of Israel and Jehoshaphat king of Judah sat each on his throne, arrayed in their robes; they were sitting in an open place at the entrance of the gate of Samaria; all the prophets were prophesying before them.

10 А Цідкійя, Кенаанин син, зробив собі залізні роги й сказав: Так сказав Господь: Оцим будеш бодати сиріян аж до вигублення їх!

And Zedekiah son of Chenaanah had made himself horns of iron, and said, Thus says the Lord: With these you shall push the Syrians until they are destroyed.

11 І всі пророки пророкували так, говорячи: Виходь до ґілеадського Рамоту, і май успіх, і Господь дасть його в цареву руку!

All the prophets prophesied so, saying, Go up to Ramoth-gilead and prosper; the Lord will deliver it into the king’s hand.

12 А той посланець, що пішов покликати Міхея, говорив до нього, кажучи: Ось слова тих пророків, одноусно звіщають цареві добро. Нехай же буде слово твоє таке, як кожного з них, і ти говоритимеш добре.

The messenger who went to call Micaiah said to him, Behold, the words of the prophets foretell good to the king with one accord. So let your word be like one of them, and speak favorably.

13 І сказав Міхей: Як живий Господь, те, що скаже Господь, тільки те говоритиму!

But Micaiah said, As the Lord lives, what my God says, that will I speak.

14 І прийшов він до царя, а цар сказав до нього: Міхею, чи йти на війну до ґілеадського Рамоту, чи занехати? А той відказав: Вийдіть, і будете мати успіх, і вони будуть дані в вашу руку.

And when he had come to the king, King said to him, Micaiah, shall we go to Ramoth-gilead to battle, or shall I forbear? And he said, Go up and prosper, and they shall be delivered into your hand.

15 І сказав йому цар: Аж скільки разів я заприсягав тебе, що ти не говоритимеш мені нічого, тільки правду в Ім'я Господа?

And the king said to him, How many times shall I warn you to tell nothing but the truth to me in the name of the Lord?

16 А той відказав: Я бачив усього Ізраїля, розпорошеного по горах, немов вівці, що не мають пастуха. І сказав Господь: Немає в них пана, нехай вернуться з миром кожен до дому свого!

Then Micaiah said, I did see all Israel scattered upon the mountains as sheep that have no shepherd, and the Lord said, These have no master. Let each return to his house in peace.

17 І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: Чи ж не казав я тобі, він не буде пророкувати мені доброго, а тільки лихе?

And King of Israel said to Jehoshaphat, Did I not tell you that he would not prophesy good to me, but evil?

18 А Міхей відказав: Тому послухайте Господнього слова: Бачив я Господа, що сидів на престолі Своїм, а все небесне військо стояло по правиці Його та по лівиці Його.

said, Therefore hear the word of the Lord: I saw the Lord sitting on His throne, and all the host of heaven standing at His right hand and His left.

19 І сказав Господь: Хто намовить Ахава, Ізраїлевого царя, і він вийде й упаде в ґілеадському Рамоті? І говорили: той говорив так, а той говорив так.

And the Lord said, Who shall entice Ahab king of Israel, that he may go up and fall at Ramoth-gilead? And one said this thing, and another that.

20 І вийшов дух, і став перед Господнім лицем та й сказав: Я намовлю його! І сказав йому Господь: Чим?

Then there came a spirit and stood before the Lord and said, I will entice him. The Lord said to him, By what means?

21 А той відказав: Я вийду й стану духом неправди в устах усіх його пророків. А Господь сказав: Ти намовиш, а також переможеш; вийди та й зроби так!

And he said, I will go out and be a lying spirit in the mouths of all his prophets. And the Lord said, You shall entice him and also succeed. Go forth and do so.

22 А тепер оце Господь дав духа неправди в уста оцих твоїх пророків, і Господь говорив на тебе недобре...

Now, you see, the Lord put a lying spirit in the mouths of your prophets; and the Lord has spoken evil concerning you.

23 І підійшов Цідкійя, Кенаанин син, і вдарив Міхея по щоці та й сказав: Кудою це перейшов Дух Господній від мене, щоб говорити з тобою?

Then Zedekiah the son of Chenaanah came near and smote Micaiah upon the cheek and said, Which way went the Spirit of the Lord from me to speak to you?

24 А Міхей відказав: Ось ти побачиш це того дня, коли ввійдеш до внутрішньої кімнати, щоб сховатися...

And Micaiah said, Behold, you shall see on that day when you shall go into an inner chamber to hide yourself.

25 І сказав Ізраїлів цар: Візьміть Міхея, і відведіть його до Амона, зверхника міста, та до Йоаша, царевого сина,

Then King of Israel said, Take Micaiah back to Amon the governor of the city and to Joash the king’s son,

26 т а й скажете: Отак сказав цар: Посадіть оцього до в'язничного дому, і давайте йому їсти скупо хліба й скупо води, аж поки я не вернуся з миром.

And say, Thus says the king: Put this fellow in prison and feed him with bread and water of affliction until I return in peace.

27 А Міхей відказав: Якщо справді вернешся ти з миром, то не говорив Господь через мене. І до того сказав: Слухайте це, усі люди!

Micaiah said, If you return at all in peace, the Lord has not spoken by me. And he, Hear it, you people, all of you!

28 І вийшов Ізраїлів цар та Йосафат, цар Юдин, до ґілеадського Рамоту.

So Ahab king of Israel and Jehoshaphat king of Judah went up to Ramoth-gilead.

29 І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: Я переберуся й піду на бій, а ти вбери свої шати! І перебрався Ізраїлів цар, і пішли на бій.

And king of Israel said to Jehoshaphat, I will disguise myself and will go to the battle, but you put on your royal robes. So King Ahab of Israel disguised himself, and they went into the battle.

30 А сирійський цар наказав зверхникам своїх колесниць, говорячи: Не воюйте ні з малим, ні з великим, а тільки з самим Ізраїлевим царем!

Now Syria’s king had commanded his chariot captains, Fight not with small or great, but only with the king of Israel.

31 І сталося, як зверхники колесниць побачили Йонатана, то вони сказали: Це Ізраїлів цар! І вони оточили його, щоб воювати. І закричав Йосафат, і Господь допоміг йому, і Бог звабив їх від нього.

And when the captains of the chariots saw Jehoshaphat, they said, It is the king of Israel. So they turned to fight against him, but Jehoshaphat cried out, and the Lord helped him; and God moved them to depart from him.

32 І сталося, як зверхники колесниць побачили, що це не Ізраїлів цар, то повернули від нього.

For when the captains of the chariots saw that it was not the king of Israel, they turned back from pursuing him.

33 А один чоловік знехотя натягнув лука, та й ударив Ізраїлевого царя між підв'язанням пояса та між панцерем. А той сказав візникові: Заверни назад, і випровадь мене від війська, бо я ранений...

A certain man drew his bow at a venture and smote King of Israel between the lower armor and the breastplate. So Ahab said to his chariot driver, Turn, carry me out of the battle, for I am wounded.

34 І збільшився бій того дня, а Ізраїлів цар був поставлений на колесниці проти сиріян аж до вечора. І помер він під час заходу сонця...

And the battle increased that day; however, King of Israel propped himself up in his chariot opposite the Syrians until evening, and about sunset he died.