1 І звів Яків очі свої, та й побачив, аж ось іде Ісав, а з ним чотири сотні людей. І він поділив своїх дітей на Лію, і на Рахіль, і на обох невільниць своїх.

And Jacob raised his eyes and looked, and behold, Esau was coming and with him 400 men. So he divided the children to Leah and to Rachel and to the two maids.

2 І поставив він тих невільниць і дітей їх напереді, а Лію й дітей її передостанніми, а Рахіль та Йосипа останніми.

And he put the maids and their children in front, Leah and her children after them, and Rachel and Joseph last of all.

3 А сам пішов перед ними, і вклонився до землі сім раз, аж поки підійшов до брата свого.

Then Jacob went over before them and bowed himself to the ground seven times, until he came near to his brother.

4 І побіг Ісав назустріч йому, і обняв його, і впав на шию йому, і цілував його. І вони заплакали.

But Esau ran to meet him, and embraced him and fell on his neck and kissed him, and they wept.

5 І звів свої очі Ісав, і побачив жінок та дітей. І сказав: Хто то такі? А той відказав: Діти, якими обдарував Бог твого раба.

looked up and saw the women and the children and said, Who are these with you? And replied, They are the children whom God has graciously given your servant.

6 І підійшли сюди невільниці, і їхні діти, та й вклонилися.

Then the maids came near, they and their children, and they bowed themselves.

7 І підійшла також Лія та діти її, і вклонилися, а потім підійшов Йосип і Рахіль, та й вклонилися.

And Leah also with her children came near, and they bowed themselves. After them Joseph and Rachel came near, and they bowed themselves.

8 І сказав Ісав: А що це за цілий табір той, що я спіткав? А той відказав: Щоб знайти милість в очах мого пана.

Esau said, What do you mean by all this company which I met? And he said, These are that I might find favor in the sight of my lord.

9 А Ісав сказав: Я маю багато, мій брате, твоє нехай буде тобі.

And Esau said, I have plenty, my brother; keep what you have for yourself.

10 А Яків сказав: Ні ж бо! Коли я знайшов милість в очах твоїх, то візьми дарунка мого з моєї руки. Бож я побачив обличчя твоє, ніби побачив Боже лице, і ти собі уподобав мене.

But Jacob replied, No, I beg of you, if now I have found favor in your sight, receive my gift that I am presenting; for truly to see your face is to me as if I had seen the face of God, and you have received me favorably.

11 В ізьми ж благословення моє, що припроваджене тобі, бо Бог був милостивий до мене, та й маю я все. І благав він його, і той узяв.

Accept, I beg of you, my blessing and gift that I have brought to you; for God has dealt graciously with me and I have everything. And he kept urging him and he accepted it.

12 І промовив Ісав: Рушаймо й ходім, а я піду обік тебе.

Then said, Let us get started on our journey, and I will go before you.

13 А той відказав: Пан мій знає, що діти молоді, а дрібна та велика худоба в мене дійні. Коли погнати їх один день, то вигине вся отара.

But Jacob replied, You know, my lord, that the children are tender and delicate and need gentle care, and the flocks and herds with young are of concern to me; for if the men should overdrive them for a single day, the whole of the flocks would die.

14 Н ехай же піде пан мій перед очима свого раба, а я піду поволі за ногою скотини, що передо мною, і за ногою дітей, аж поки не прийду до пана свого до Сеїру.

Let my lord, I pray you, pass over before his servant; and I will lead on slowly, governed by the livestock that set the pace before me and the endurance of the children, until I come to my lord in Seir.

15 І промовив Ісав: Позоставлю ж з тобою трохи з людей, що зо мною. А той відказав: Пощо знаходжу я таку милість в очах свого пана?.

Then Esau said, Let me now leave with you some of the people who are with me. But said, What need is there for it? Let me find favor in the sight of my lord.

16 І вернувся того дня Ісав на дорогу свою до Сеїру.

So Esau turned back that day on his way to Seir.

17 А Яків подався до Суккоту, і збудував собі хату, а для худоби своєї поробив курені, тому назвав ім'я тому місцю: Суккот.

But Jacob journeyed to Succoth and built himself a house and made booths or places of shelter for his livestock; so the name of the place is called Succoth.

18 І Яків, коли він прийшов із Падану арамейського, прибув спокійно до міста Сихем у Краї ханаанському, і розтаборився перед містом.

When Jacob came from Padan-aram, he arrived safely and in peace at the town of Shechem, in the land of Canaan, and pitched his tents before the town.

19 І купив він кусок поля, де розклав намета свого, з руки синів Гамора, батька Сихема, за сто срібняків.

Then he bought the piece of land on which he had encamped from the sons of Hamor, Shechem’s father, for a hundred pieces of money.

20 І поставив там жертівника, і назвав його: Ел-Елогей-Ізраїль.

There he erected an altar and called it El-Elohe-Israel.