1 І звів Яків очі свої, та й побачив, аж ось іде Ісав, а з ним чотири сотні людей. І він поділив своїх дітей на Лію, і на Рахіль, і на обох невільниць своїх.

Иаков посмотрел и увидел, что идет Исав и с ним четыреста человек. Он разделил детей между Лией, Рахилью и двумя служанками.

2 І поставив він тих невільниць і дітей їх напереді, а Лію й дітей її передостанніми, а Рахіль та Йосипа останніми.

Он поставил служанок и их детей впереди, Лию и ее детей за ними, а Рахиль с Иосифом позади всех.

3 А сам пішов перед ними, і вклонився до землі сім раз, аж поки підійшов до брата свого.

Сам же он пошел вперед и, приближаясь к брату, поклонился до земли семь раз.

4 І побіг Ісав назустріч йому, і обняв його, і впав на шию йому, і цілував його. І вони заплакали.

Но Исав побежал Иакову навстречу, обнял его, бросился ему на шею и расцеловал его, и они заплакали.

5 І звів свої очі Ісав, і побачив жінок та дітей. І сказав: Хто то такі? А той відказав: Діти, якими обдарував Бог твого раба.

Исав посмотрел, увидел женщин и детей и спросил: – Кто это с тобой? Иаков ответил: – Это дети, которых Бог милостиво дал твоему слуге.

6 І підійшли сюди невільниці, і їхні діти, та й вклонилися.

Подошли служанки со своими детьми и поклонились.

7 І підійшла також Лія та діти її, і вклонилися, а потім підійшов Йосип і Рахіль, та й вклонилися.

Потом подошли и поклонились Лия и ее дети. После всех подошли Иосиф и Рахиль и тоже поклонились.

8 І сказав Ісав: А що це за цілий табір той, що я спіткав? А той відказав: Щоб знайти милість в очах мого пана.

Исав спросил Иакова: – Почему ты послал все эти стада мне навстречу? – Я хотел найти расположение в твоих глазах, мой господин, – ответил он.

9 А Ісав сказав: Я маю багато, мій брате, твоє нехай буде тобі.

Исав сказал: – У меня всего вдоволь, брат. Оставь свое себе.

10 А Яків сказав: Ні ж бо! Коли я знайшов милість в очах твоїх, то візьми дарунка мого з моєї руки. Бож я побачив обличчя твоє, ніби побачив Боже лице, і ти собі уподобав мене.

– Нет, прошу тебя! – сказал Иаков. – Если я нашел расположение в твоих глазах, прими от меня этот дар. Для меня видеть твое лицо – это как увидеть лицо Бога, ты ведь принял меня так милостиво.

11 В ізьми ж благословення моє, що припроваджене тобі, бо Бог був милостивий до мене, та й маю я все. І благав він його, і той узяв.

Пожалуйста, прими от меня эти дары, потому что Бог был милостив ко мне, и у меня есть все, что мне нужно. Иаков настаивал, и Исав принял дары.

12 І промовив Ісав: Рушаймо й ходім, а я піду обік тебе.

Потом Исав сказал: – Идем, пора отправляться в путь, я буду держаться рядом с тобой.

13 А той відказав: Пан мій знає, що діти молоді, а дрібна та велика худоба в мене дійні. Коли погнати їх один день, то вигине вся отара.

Но Иаков ответил: – Мой господин знает, что дети слабы и что я должен заботиться о дойных овцах и коровах: если их сильно гнать хотя бы один день, то животные погибнут.

14 Н ехай же піде пан мій перед очима свого раба, а я піду поволі за ногою скотини, що передо мною, і за ногою дітей, аж поки не прийду до пана свого до Сеїру.

Так что пусть мой господин идет впереди своего слуги, а я пойду медленно, как смогут идти стада впереди меня и как смогут идти дети, пока не приду к моему господину в Сеир.

15 І промовив Ісав: Позоставлю ж з тобою трохи з людей, що зо мною. А той відказав: Пощо знаходжу я таку милість в очах свого пана?.

Исав сказал: – Позволь мне оставить с тобой несколько моих людей. – Зачем же? – спросил Иаков. – Достаточно и того, что я нашел расположение в глазах моего господина.

16 І вернувся того дня Ісав на дорогу свою до Сеїру.

Так что Исав в тот же день отправился в обратный путь к себе в Сеир.

17 А Яків подався до Суккоту, і збудував собі хату, а для худоби своєї поробив курені, тому назвав ім'я тому місцю: Суккот.

Иаков же пошел в Суккот, где он построил себе жилище и сделал шалаши для скота. Вот почему это место называется Суккот.

18 І Яків, коли він прийшов із Падану арамейського, прибув спокійно до міста Сихем у Краї ханаанському, і розтаборився перед містом.

Иаков благополучно прибыл в город Шехем в Ханаане – придя из Паддан-Арама – и поселился перед городом.

19 І купив він кусок поля, де розклав намета свого, з руки синів Гамора, батька Сихема, за сто срібняків.

За сто кесит он купил у сыновей Хамора, отца Шехема, участок земли, на котором поставил свой шатер.

20 І поставив там жертівника, і назвав його: Ел-Елогей-Ізраїль.

Там он установил жертвенник и назвал его «Бог, Бог Израиля».