1 І засурмив п'ятий Ангол, і я бачив зорю, що спала із неба додолу. І їй даний був ключ від криниці безодньої.

Затрубил пятый ангел, и я увидел звезду, упавшую с неба на землю. Звезде был дан ключ от колодца бездны.

2 І вона відімкнула криницю безодню, і дим повалив із криниці, мов дим із великої печі. І затьмилося сонце й повітря від криничного диму...

Когда звезда открыла колодец бездны, оттуда поднялся дым, как из огромной печи. От дыма из колодца потемнели даже солнце и небо.

3 А з диму на землю вийшла сарана, і дано їй міць, як мають міць скорпіони земні.

Из дыма вышла на землю саранча, которой дана была власть, какую имеют на земле скорпионы.

4 І наказано їй, щоб вона не шкодила земній траві, ані жадному зіллю, ані жадному дереву, але тільки тим людям, які на чолах не мають печатки Божої.

Ей было запрещено причинять вред земной траве, любым зеленым растениям и любому дереву, но она могла вредить тем людям, у которых на лбу не было печати Бога.

5 І було дано їй, щоб їх не вбивати, але мучити п'ять місяців; а мука від неї, як мука від скорпіона, коли вкусить людину.

Саранче не было разрешено убивать их, а только мучить пять месяцев. И люди мучились от боли, которая была как от укусов скорпиона.

6 І в ті дні люди смерти шукатимуть, та не знайдуть її! Померти вони захотять, та втече від них смерть!...

В те дни люди будут искать смерти и не смогут ее найти, они захотят умереть, но сама смерть убежит от них.

7 А вигляд сарани був подібний до коней, на війну приготованих; а на головах у неї немов би вінки, подібні на золото, а обличчя її немов людські обличчя.

Саранча была похожа на боевых коней, готовых к сражению. На ее головах было нечто вроде корон, как будто из золота, а ее лица были похожи на человеческие.

8 І мала волосся як волосся жіноче, а її зуби були немов лев'ячі.

Ее волосы напоминали женские, а зубы были похожи на клыки льва.

9 І мала вона панцери, немов панцери залізні; а шум її крил немов шум колесниць, коли коней багато біжить на війну.

На саранче была твердая, как железо, броня, и шум ее крыльев напоминал шум коней и боевых колесниц, мчащихся на сражение.

10 І мала хвости, подібні до скорпіонових, та жала, а в неї в хвостах її влада п'ять місяців шкодити людям.

У нее были хвосты, как у скорпионов, и жала, и в этих хвостах заключалась ее власть вредить людям пять месяцев.

11 І мала вона над собою царя, ангола безодні; йому по-єврейському ім'я Аваддон, а по-грецькому звався він Аполліон!

Царем над ней был ангел бездны, его звали по-еврейски Аваддон, а по-гречески Аполлион « губитель ».

12 О дне горе минуло! Ось за ним ще два горя надходять!

Прошло первое горе, но еще предстояли два других.

13 І засурмив шостий Ангол, і я почув один голос із чотирьох рогів золотого жертівника, який перед Богом,

Затрубил шестой ангел, и я услышал голос, раздававшийся от четырех рогов золотого жертвенника, находящегося перед Богом.

14 щ о казав шостому Анголові, який мав сурму: Розв'яжи чотирьох Анголів, що пов'язані при великій річці Ефраті.

Этот голос сказал шестому ангелу, держащему трубу: – Освободи четырех ангелов, которые связаны у великой реки Евфрата.

15 І були порозв'язувані чотири Анголи, приготовані на годину, і на день, і на місяць, і на рік, щоб убили третину людей.

И четыре ангела, которые были приготовлены для этого часа, дня, месяца и года, были освобождены, чтобы погубить третью часть человечества.

16 А число кінного війська двадцять тисяч раз по десять тисяч; і я чув їхнє число.

Конное войско насчитывало двести миллионов всадников: я слышал их число.

17 І так бачив я коней в видінні, а на них верхівців, що панцери мали огняні, і гіяцинтові, і сірчані. А голови в коней немов голови лев'ячі, а з їхнього рота виходив огонь, і дим, і сірка.

Я видел в моем видении этих коней и всадников: на них огненно-красная, темно-синяя и желтая, как сера, броня. Головы коней похожи на головы львов, и из их пасти выходят огонь, дым и сера.

18 І побита була третина людей від цих трьох поразок, від огню, і від диму, і від сірки, що виходили з їхніх ротів.

Этими тремя губительными силами – огнем, дымом и серой, выходившими из их пастей, была погублена третья часть людей.

19 С ила бо коней була в їхнім роті та в їхніх хвостах. А хвости їхні подібні до вужів, що мають голови, і ними вони шкоду чинять.

Сила коней заключается в их пастях и в их хвостах. Хвосты эти похожи на змей: у них есть головы, которыми они и причиняли вред.

20 А решта людей, що не вбита була цими поразками, не покаялася за діла своїх рук, щоб не кланятись демонам, ані ідолам золотим, і срібним, і мідяним, і кам'яним, і дерев'яним, що не можуть вони ані бачити, ані чути, ані ходити.

Те, кто не был погублен этими бедствиями, так и не раскаялись в своих делах. Они по-прежнему поклонялись демонам и идолам из золота, серебра, бронзы, камня и дерева – идолам, которые не могут ни видеть, ни слышать, ни ходить.

21 І вони не покаялися в своїх убивствах, ані в чарах своїх, ні в розпусті своїй, ні в крадіжках своїх...

Они не раскаялись ни в убийствах своих, ни в колдовстве, ни в разврате, ни в воровстве.