1 І встав рано вранці Єруббаал, це Гедеон, та ввесь народ, що з ним, і таборували над Ен-Хародом. А мідіянітянський табір був із півночі від Ґів'ат-Гамморев долині.

Еруббаал (он же Гедеон) и все его люди встали рано утром и расположились лагерем у источника Харод. Лагерь мадианитян находился к северу от них, в долине, рядом с холмом Море.

2 І сказав Господь до Гедеона: Численний той народ, що з тобою, щоб Я дав мідіянітян в його руку, щоб не запишався надо Мною Ізраїль, говорячи: Рука моя спасла мене.

Господь сказал Гедеону: – Воинов с тобой слишком много. Я не стану отдавать мадианитян в их руки. Чтобы Израиль не мог гордиться предо Мной, будто его спасла его собственная сила,

3 А тепер поклич до ушей люду, говорячи: Хто боїться й тремтить, нехай вернеться й відійде від гори Ґілеад. І вернулося з народу двадцять і дві тисячі, а десять тисяч позосталось.

объяви воинам: «Всякий, кто боится и трепещет, пусть уходит домой и оставит гору Галаад». Двадцать две тысячи человек ушло, а десять тысяч осталось.

4 І сказав Господь до Гедеона: Ще численний цей народ. Зведи їх до води, і Я там переберу його тобі. І буде, як Я скажу тобі: Цей піде з тобою, той піде з тобою, а кожен, що скажу тобі: Цей не піде з тобою, той не піде.

Господь сказал Гедеону: – Воинов все еще слишком много. Отведи их к воде, и там Я испытаю их для тебя. О ком Я скажу тебе: «Этот пойдет с тобой», тот пойдет; а о ком скажу: «Этот с тобой не пойдет», – тот не пойдет.

5 І привів він народ до води. І сказав Господь до Гедеона: Кожен, хто буде хлептати воду язиком своїм, як хлепче пес, поставиш його окремо. А кожен, хто припаде на коліна свої, щоб пити, поставиш його окремо.

Гедеон отвел воинов к воде. Там Господь сказал ему: – Отдели тех, кто лакает воду языком, как собака, от тех, кто встал на колени, чтобы пить.

6 І було число тих, що хлептали, носячи рукою своєю до уст своїх, три сотні чоловіка, а вся решта народу припали на коліна свої, щоб пити воду.

Триста воинов лакали воду языком, поднося воду ко рту руками, а все остальные, чтобы напиться, встали на колени.

7 І сказав Господь до Гедеона: Трьома сотнями мужів, що хлептали, спасу тебе, і дам мідіянітян у твою руку, а ввесь народ піде кожен на своє місце.

Господь сказал Гедеону: – Тремя сотнями воинов, которые лакали, Я спасу вас и отдам мадианитян в ваши руки. Все остальные пусть идут домой.

8 І взяли вони в свою руку поживу народу та свої сурми, а всіх інших ізраїльтян він відпустив, кожного до намету свого, а три сотні мужа затримав. А мідіянітянський табір був під ним у долині.

Гедеон отпустил всех остальных израильтян по шатрам, но оставил триста воинов, которым достались запасы пищи и боевые рога ушедших. А лагерь мадианитян находился внизу, в долине.

9 І сталося тієї ночі, і сказав до нього Господь: Устань, зійди до табору, бо Я дав його в руку твою.

В ту же ночь Господь сказал Гедеону: – Встань, напади на лагерь, потому что Я отдам его в твои руки.

10 А якщо ти боїшся зійти, зійди ти та Пура, твій слуга, до табору.

Если ты боишься напасть, спустись к лагерю вместе со своим слугою Фурой

11 І почуєш, що вони говорять, а потім зміцняться твої руки, і ти зійдеш до табору. І зійшов він та Пура, слуга його, до краю озброєних у таборі.

и послушай, что они говорят. Это придаст тебе смелости. Тогда он и его слуга Фура спустились к сторожевым заставам лагеря.

12 А мідіянітяни й амаликитяни та всі сини Кедему лежали в долині, як сарана, щодо численности. А верблюдам їх нема числа, як пісок на березі моря, щодо численности.

Мадианитяне, амаликитяне и другие восточные народы наводнили долину, словно саранча. Их верблюдов было так много, как песчинок на морском берегу.

13 І прийшов Гедеон, аж ось один оповідає другові своєму сон. І він казав: Оце снився мені сон, а ото буханець ячмінного хліба котиться в мідіянітянському таборі. І докотився він аж до намету, та й ударив його, а той упав, і перевернув його догори, і намет той бухнув.

Когда Гедеон пришел, один человек рассказывал другу свой сон: – Мне снился, – говорил он, – круглый ячменный хлеб, который катился в мадианский лагерь. Прикатившись к шатру, он ударил в него так, что шатер опрокинулся и рухнул.

14 І відповів його друг та й сказав: Це ніщо інше, як меч Гедеона, Йоашового сина, мужа Ізраїльського, Бог дав у його руку мідіянітян та ввесь табір.

Его друг ответил: – Это не что иное, как меч израильтянина Гедеона, сына Иоаша. Бог отдал мадианитян и весь лагерь в его руки.

15 І сталося, як Гедеон почув оповідання про той сон та розгадку його, то вклонився, і вернувся до Ізраїлевого табору та й сказав: Уставайте, бо Господь дав у вашу руку мідіянітянський табір!

Когда Гедеон услышал сон и его толкование, он поклонился Богу. Он возвратился в израильский лагерь и сказал: – Вставайте! Господь отдал в наши руки лагерь мадианитян.

16 І поділив він три сотні тих мужів на три відділи, і дав у руку їх усіх сурми, і порожні глеки, та смолоскипи до середини тих глеків.

Разделив триста воинов на три отряда, он дал всем им в руки рога и пустые сосуды с факелами внутри.

17 І сказав він до них: Що будете бачити від мене, то й ви так зробите. А ось я піду до краю табору, і буде, як я зроблю, так зробите й ви.

– Смотрите на меня, – сказал он им, – и делайте, как я. Когда я доберусь до края лагеря, делайте то же, что и я.

18 І засурмлю в сурму я та всі, що зо мною, то засурмите в сурми й ви навколо всього табору, та й скажете: меч за Господа та за Гедеона!

Когда я и все, кто со мною, затрубим в наши рога, тогда и вы со всех сторон лагеря трубите в свои и кричите: «За Господа и за Гедеона!».

19 І прийшов Гедеон та сотня мужів, що з ним, до краю табору, на початку середньої сторожі, коли тільки но поставили сторожу. І засурмили вони в сурми, і побили глеки, що в їхніх руках.

Гедеон и с ним сто воинов добрались до края лагеря в начале средней стражи, сразу же после того, как сменили часовых. Они затрубили в рога и разбили кувшины, которые были у них в руках.

20 І засурмили три відділи в сурми, і поторощили глеки, і тримали рукою своєї лівиці смолоскипа, а рукою своєї правиці сурми, щоб сурмити. І кричали вони: Меч за Господа та за Гедеона!

Тогда все три отряда затрубили в рога и разбили кувшины. Держа в левой руке факелы, а в правой рога, в которые они трубили, они закричали: – Меч за Господа и за Гедеона!

21 І стояли кожен на своїм місці навколо табору, а ввесь табір бігав, і вони кричали й утікали.

Каждый человек стоял на своем месте вокруг лагеря, а все мадианитяне метались, крича на бегу.

22 І засурмили три сотні сурем, а Господь обернув меча одного на одного та на ввесь табір. І табір побіг аж до Бет-Гашшітта до Церери, аж до Сефат-Авел-Мехоли при Таббаті.

Когда затрубили триста рогов, Господь сделал так, что все, кто был в лагере, обратили свои мечи друг на друга. Войско бежало до самой Бет-Шитты к Церере, до самой границы Авел-Мехолы близ Таббата.

23 І були скликані ізраїльтяни з Нефталиму, і з Асиру, і з усього Манасії, і вони гналися за мідіянітянами.

Израильтяне из родов Неффалима, Асира и из всего рода Манассии погнались за мадианитянами.

24 А по всіх Єфремових горах Гедеон послав послів, говорячи: Зійдіть навперейми мідіянітян, і заступіть їм воду аж до Бет-Бари та Йордан. І скликали всіх Єфремових людей, та й заступили воду аж до Бет-Бари та Йордан.

Гедеон послал вестников по всем нагорьям Ефрема: – Спускайтесь с гор навстречу мадианитянам и захватите прежде них переправы через реки до самой Бет-Вары, а также через Иордан. Все ефремиты собрались и захватили переправы через Иордан и через реки до самой Бет-Вары.

25 І вони захопили двох мідіянітянських князів: Орева та Зеева, і вбили Орева в Цур-Ореві, а Зеева вбили в Екев-Зееві. І гналися за мідіянітянами, а голови Орева та Зеева перенесли до Гедеона на той бік Йордану.

Еще они пленили двух мадианских вождей, Орива и Зива. Они убили Орива у скалы Орива, а Зива в давильне Зива, когда преследовали мадианитян. Головы Орива и Зива они принесли Гедеону, который находился у Иордана.