1 І сталося за днів Ахаза, сина Йотама, Уззіїного сина, царя Юди, вийшов Рецін, цар сирійський, і Пеках, син Ремаліїн, цар Ізраїлів, до Єрусалиму на війну на нього, та не міг звоювати його.

Когда Ахаз, сын Иотама, внук Уззии, был царем Иудеи, Рецин, царь Арама, и Пеках, сын Ремалии, царя Израиля, пошли войной на Иерусалим, но не смогли его одолеть.

2 І сповіщено Давидів дім, і сказано: Став табором Арам у землі Єфремовій. І захиталося серце його й серце народу його, як хитаються лісові дерева від вітру!

Дому Давида возвестили: «Арам вступил в союз с Ефремом », – и сердца у Ахаза и у его народа затрепетали, как деревья в лесу трепещут от ветра.

3 І сказав Господь до Ісаї: Вийди навпроти Ахаза, ти та твій син Шеар-Яшув, до кінця водоводу горішнього ставу, на биту дорогу Поля-Валюшників.

Господь сказал Исаии: – Выйди навстречу Ахазу со своим сыном Шеар-Иашувом к концу водопровода Верхнего пруда, на дорогу к Сукновальному полю.

4 І скажеш до нього: Стережися й будь спокійний, не бійся, а серце твоє нехай не м'якне через два залишки тих димлячих головешок, від полум'я гніву Реціна й Арама та сина Ремаліїного,

Скажи ему: «Смотри, будь спокоен, не бойся. Не падай духом из-за двух концов этих тлеющих головней – из-за неистового гнева Рецина с Арамом и из-за сына Ремалии.

5 з а те, що Арам, Єфрем та син Ремаліїн радили проти тебе лихе, говорячи:

Арам, Ефрем и сын Ремалии замышляют против тебя зло, говоря:

6 Х одім на Юдею та її налякаємо, і здобудемо для себе, і настановимо царем серед нього Тавеїлового сина.

“Пойдем на Иудею и запугаем ее, завоюем ее и поставим в ней царем сына Тавеела”.

7 Т ак сказав Господь Бог: Цього не станеться й не буде!

Но так говорит Владыка Господь: Это не сбудется, этого не случится,

8 Б о голова Араму Дамаск, а голова Дамаску Рецін, та ще шістдесят і п'ять літ, і буде зламаний Єфрем, так що перестане бути народом!

ведь глава Арама – Дамаск, а глава Дамаска – Рецин. Через шестьдесят пять лет Ефрем будет рассеян и перестанет быть народом.

9 А голова Єфрему Самарія, а голова Самарії син Ремаліїн. Якщо ви не повірите, то не встоїте.

Глава Ефрема – Самария, а глава Самарии – сын Ремалии. Если не будете твердо стоять в своей вере, не устоите вовсе».

10 І Господь далі говорив до Ахаза й казав:

И снова Господь сказал Ахазу:

11 З ажадай собі знака від Господа, Бога твого, і зійди глибоко до шеолу, або зійди високо догори!

– Проси у Господа, своего Бога, знамения, все равно – в глубинах мира мертвых или на высотах небес.

12 А Ахаз відказав: Не пожадаю я, і не буду спокушувати Господа.

Но Ахаз сказал: – Я не стану просить, не буду испытывать Господа.

13 І він сказав: Послухайте, доме Давидів, чи мало вам трудити людей, що трудите також Бога мого?

Тогда Исаия сказал: – Слушайте, дом Давида! Разве не довольно вам испытывать человеческое терпение? Вы хотите испытать и терпение моего Бога?

14 Т ому Господь Сам дасть вам знака: Ось Діва в утробі зачне, і Сина породить, і назвеш ім'я Йому: Еммануїл.

Итак, Владыка Сам даст вам знамение: вот, дева забеременеет и родит сына, и назовет Его Еммануил.

15 М асло та мед буде Він споживати, аж поки не пізнає того, як зло відкидати та добро вибирати.

Он будет питаться творогом и медом, пока не научится отвергать злое и избирать доброе.

16 Б о поки пізнає Та Дитина, як зло відкидати та добро вибирати, буде покинена та земля, що ти лякаєшся перед двома царями її.

Но прежде чем мальчик научится отвергать злое и избирать доброе, земли двух царей, от которых ты в ужасе, будут опустошены.

17 С провадить Господь на тебе, і на народ твій, і на дім батька твого дні, які не приходили від дня відступлення Єфрема від Юди, спровадить царя асирійського.

Но Господь наведет на тебя, на твой народ и на дом твоего отца такие дни, каких не бывало с тех пор, как Ефрем отделился от Иуды, – Он наведет царя Ассирии.

18 І станеться в день той, привабить Господь муху, що в кінці рік Єгипту, та бджолу, що в асирійському краї,

В тот день Господь свистнет мухе, что у истоков потоков Египта, и пчеле, что в ассирийской земле.

19 і вони прилетять, та усядуться всі по проваллях стрімких та по щілинах скельних, і в усіх терновиннях, та на луках усіх...

Они прилетят и опустятся в крутые ущелья и в расщелины скал, на все колючие кусты и на все пастбища.

20 Д ня того оголить Господь немов бритвою, найнятою по тім боці ріки, царем асирійським, голову та волосся ніг, забере також бороду.

В тот день Владыка обреет ваши головы, волосы на ногах и отрежет бороды бритвой, нанятой по ту сторону Евфрата – царем Ассирии.

21 І буде дня того, що хто прогодує корівку та дві штуки худоби дрібної,

В тот день если кто сможет оставить в живых молодую корову и двух овец,

22 т о станеться, що від многоти молока, що надоїть, споживатиме масло, бо масло та мед буде їсти всякий, хто зостанеться серед землі.

то по изобилию молока, которое они станут давать, он будет есть творог. Все, кто останется в стране, будут есть творог и мед.

23 І буде дня того: кожне місце, що в нім буде тисяча лоз винограду на тисячу срібла, стане терниною та будяком!

В тот день там, где некогда росла тысяча виноградных лоз стоимостью в тысячу серебряных шекелей, будут лишь терновник и колючки.

24 З о стрілами й з луком він буде ходити туди, бо стане терниною та будяком уся земля...

Люди будут ходить туда с луком и стрелами, потому что земля будет покрыта терновником и колючками.

25 А на всі гори, що заступом копано їх, ти не зійдеш туди, бо будеш боятись тернини й будяччя, і стануться місцем вони, куди волів посилатимуть, і топтатимуть вівці його...

Что же до холмов, которые некогда возделывали мотыгой, то вы больше не пойдете туда, боясь терновника и колючек. Туда будут выгонять крупный скот, и мелкий скот будет топтать их.