1 С лухай, Ізраїлю: ти сьогодні переходиш Йордан, щоб увійти й заволодіти народами, більшими й міцнішими від тебе, містами великими й укріпленими аж до неба,
Слушай, Израиль. Ты теперь переходишь через Иордан, чтобы войти и выселить народы, которые больше и сильнее тебя, с большими городами, чьи стены до неба.
2 н ародом великим та високим, велетнями, яких ти знаєш, і про яких ти чув: Хто стане перед велетнями?
Люди те сильные и высокие – потомки Анака! Ты знаешь о них и слышал, как говорят: «Кто может противостоять потомкам Анака?»
3 І познаєш сьогодні, що Господь, Бог твій, Він Той, що переходить перед тобою, як огонь поїдаючий, Він вигубить їх і Він понижуватиме їх перед тобою. І ти виженеш їх і вигубиш їх незабаром, як Господь говорив був тобі.
Но будь уверен, Господь, твой Бог, пойдет перед тобой, подобно пожирающему огню. Он истребит их; Он покорит их тебе. А ты прогонишь и быстро уничтожишь их, как обещал тебе Господь.
4 Н е скажи в серці своїм, коли Господь, Бог твій, буде їх виганяти з-перед тебе, говорячи: Через праведність мою ввів мене Господь посісти цей Край, і через неправедність цих людей Господь виганяє їх з-перед мене.
После того как Господь, твой Бог, прогонит их от тебя, не говори себе: «За мою праведность Господь привел меня сюда, чтобы я овладел этой землей». Нет, за нечестие этих народов Господь собирается прогнать их от тебя.
5 Н е через праведність твою, і не через простоту твого серця ти входиш володіти їхнім Краєм, але, через неправедність цих людей Господь, Бог твій, виганяє їх з-перед тебе, і щоб виконати те слово, що присягнув був Господь батькам твоїм, Авраамові, Ісакові та Якову.
Не за праведность и чистоту своего сердца ты идешь, чтобы овладеть их землей, а за нечестие этих народов Господь, твой Бог, прогонит их от тебя, чтобы исполнить то, о чем Он клялся твоим отцам Аврааму, Исааку и Иакову.
6 І пізнаєш, що не через праведність твою Господь, Бог твій, дає тобі посісти цей хороший Край, бо ти народ твердошиїй.
Итак, пойми, что не за твою праведность Господь, твой Бог, отдает тебе во владение эту благодатную землю, ведь ты – упрямый народ. Золотой телец (Исх. 32: 1-35)
7 П ам'ятай, не забудь, що ти гнівив Господа, Бога свого, у пустині від дня, коли вийшов ти з єгипетського краю аж до приходу вашого до цього місця, неслухняні були ви проти Господа.
Помни и никогда не забывай, как в пустыне ты вызывал против себя гнев Господа, своего Бога. Со дня, когда ты покинул Египет, и до тех пор, как вы пришли сюда, вы были мятежниками против Господа.
8 І на Хориві розгнівили були ви Господа, і Господь був розгнівався на вас, щоб вигубити вас.
У Хорива вы так разгневали Господа, что Он готов был истребить вас.
9 К оли я сходив на гору взяти кам'яні таблиці заповіту, що Господь склав був із вами, то сидів я на горі сорок день і сорок ночей, хліба не їв, і води не пив.
Когда я поднялся на гору, чтобы получить каменные плитки, плитки завета, который Господь заключил с вами, я провел на горе сорок дней и сорок ночей; я не ел хлеба и не пил воды.
10 І Господь дав мені обидві кам'яні таблиці, писані Божим перстом, а на них усі ті слова, що Господь говорив був із вами на горі з середини огню в дні зборів.
Господь дал мне две каменные плитки, исписанные пальцем Бога. На них были все повеления, которые Господь объявил вам из пламени на горе, в день собрания.
11 І сталося, на кінці сорока день і сорока ночей дав мені Господь дві кам'яні таблиці, таблиці заповіту.
Через сорок дней и сорок ночей Господь дал мне две каменные плитки, плитки завета.
12 І сказав мені Господь: Устань, швидко зійди звідси, бо зіпсувся народ твій, що ти вивів з Єгипту. Вони скоро збочили з дороги, яку Я наказав їм, зробили собі литого боввана.
Господь сказал мне: «Немедленно спускайся, потому что твой народ, который ты вывел из Египта, развратился. Они быстро свернули с пути, по которому я повелел им идти, и сделали себе литого идола».
13 І сказав Господь до мене, говорячи: Бачив Я той народ, і ось він народ твердошиїй.
И Господь сказал мне: «Я видел этот народ, и народ этот на самом деле упрямый!
14 П озостав Мене, і Я вигублю їх, і зітру їхнє ймення з-під неба, тебе зроблю народом міцнішим та численнішим від нього.
Оставь Меня, Я истреблю их и сотру их имя из поднебесной. А от тебя Я произведу народ сильнее и многочисленнее этого».
15 І я обернувся, і зійшов із гори, а гора палає в огні, і обидві таблиці заповіту в обох руках моїх.
Я повернулся и спустился с горы, пылающей огнем. Две каменные плитки завета были у меня в руках.
16 І побачив я, а ось ви згрішили проти Господа, Бога вашого, зробили собі теля, литого боввана, зійшли скоро з дороги, яку Господь наказав був вам!
Взглянув, я увидел, что вы согрешили против Господа, вашего Бога; вы сделали себе литого идола в виде тельца. Вы быстро свернули с пути, который указал вам Господь.
17 І схопив я за обидві таблиці, та й кинув їх з обох своїх рук, і розторощив їх на ваших очах!...
Я взял плитки, бросил их, и они разбились на куски у вас на глазах.
18 І впав я перед Господнім лицем, як перше, сорок день і сорок ночей хліба не їв і води не пив, за ввесь ваш гріх, що згрішили ви, як чинили зло в очах Господа, щоб Його розгнівити,
Затем я снова простерся перед Господом и лежал так сорок дней и сорок ночей. Я не ел хлеба и не пил воды из-за греха, который вы совершили, сотворив зло в глазах Господа и вызвав Его гнев.
19 б о боявся я гніву та люті, якими розгнівався був на вас Господь, щоб вигубити вас, та вислухав Господь мене й цього разу.
Я боялся гнева и ярости Господа, потому что Он так гневался на вас, что готов был вас истребить. Но Господь внял мне и на этот раз.
20 А на Аарона Господь дуже розгнівався був, щоб погубити його. І молився я того часу також за Аарона.
И на Аарона Господь гневался так, что готов был истребить его, но я молился и за Аарона.
21 А гріх ваш, що вчинили ви, теля те я взяв та й спалив його в огні, і розторощив його, добре змолов, аж стало воно дрібним, немов порох. І кинув я порох його до потоку, що сходить з гори.
А греховную вещь, тельца, которого вы сделали, я взял и расплавил в огне. Я разбил его, стер в порошок, мелкий, как пыль, и бросил в поток, который тек с горы.
22 І в Тав'ері, і в Массі, і в Ківрот-Гаттааві гнівили ви Господа.
А еще вы разгневали Господа в Тавере, в Массе и в Киврот-Гаттааве.
23 А коли Господь посилав вас з Кадеш-Барнеа, говорячи: Увійдіть, та й посядьте той Край, що Я дав вам, то були ви неслухняні наказу Господа, Бога вашого, і не повірили Йому, і не послухалися Його голосу.
И когда Господь посылал вас из Кадеш-Барнеа, Он сказал: «Поднимитесь и захватите землю, которую Я отдал вам». Но вы взбунтовались против повеления Господа, вашего Бога. Вы не доверились Ему и не послушались Его.
24 Н еслухняні були ви Господеві від дня, як я вас пізнав.
Вы были мятежниками против Господа с тех самых пор, как я узнал вас.
25 І впав я перед Господнім лицем на ті сорок день і сорок ночей, що я був упав, бо Господь сказав, що вигубить вас.
Сорок дней и сорок ночей я лежал, простершись перед Господом, потому что Господь сказал, что истребит вас.
26 І молився я до Господа й говорив: Владико Господи, не губи народу Свого та насліддя Свого, що Ти викупив Своєю величністю, що Ти вивів його з Єгипту сильною рукою!
Я молился Господу и говорил: «Владыка, Господи, не губи Свой народ, Свое собственное наследие, которое Ты вызволил Своей великой властью и вывел из Египта могучей рукой.
27 З гадай Своїх рабів Авраама, Ісака та Якова, не вважай на запеклість цього народу й на несправедливість та гріх його,
Вспомни Своих слуг Авраама, Исаака и Иакова. Не смотри на упрямство этого народа, на его нечестие и грех.
28 щ об не сказав той край, звідки вивів ти нас: Не міг Господь увести їх до того Краю, що Ти говорив їм, та з Своєї ненависти до них Ти вивів їх, щоб побити їх у пустині.
Иначе в стране, из которой Ты вывел нас, будут говорить: “Господь вывел их, чтобы предать смерти в пустыне, потому что не смог привести их в землю, которую обещал им, и из-за ненависти к ним”.
29 А вони народ Твій та насліддя Твоє, що Ти вивів Своєю великою силою та Своїм витягненим раменом.
Но они ведь Твое наследие, Твой народ, который Ты вывел Своей великой силой и простертой рукой».