1 І сталося, як почув це цар Єзекія, то роздер свої шати та накрився веретою, і ввійшов до Господнього дому...

Когда царь Езекия услышал это, он разорвал на себе одежду, оделся в рубище и пошел в храм Господа.

2 І послав він Еліякима, керівника палати, і писаря Шевну, та старших із священиків, покритих веретами, до пророка Ісаї, Амосового сина.

Он послал распорядителя дворца Элиакима, писаря Шевну и старших священников, одетых в рубище, к пророку Исаии, сыну Амоца.

3 І сказали вони до нього: Так сказав Єзекія: Цей день це день горя й картання та наруги! Бо підійшли діти аж до виходу утроби, та немає сили породити!

Они сказали ему: – Так говорит Езекия: «Сегодня день беды, наказания и бесчестия; словно дитя вот-вот должно родиться, а родить нет силы.

4 М оже почує Господь, Бог твій, слова великого чашника, що його послав асирійський цар, пан його, на образу Живого Бога, і Господь, Бог твій, покарає за слова, які чув, а ти принесеш молитву за решту, що ще знаходиться...

Может быть, Господь, твой Бог, услышит слова Рабсака, которого его господин, царь Ассирии, послал глумиться над живым Богом, и накажет его за слова, которые услышал Господь, твой Бог. Вознеси же молитву за тех, кто еще жив!»

5 І прийшли раби царя Єзекії до Ісаї.

Когда приближенные царя Езекии пришли к Исаии,

6 І сказав їм Ісая Так скажете вашому панові: Так сказав Господь: Не бійся тих слів, що почув ти, якими ображали Мене слуги асирійського царя.

тот сказал им: – Скажите своему господину: «Так говорит Господь: Не бойся того, что ты слышал – тех слов, которыми оскорбляли Меня слуги царя Ассирии.

7 О сь Я дам в нього духа, і він почує звістку, і вернеться до свого краю. І Я вражу його мечем у його краї!

Вот, Я нашлю на него такой дух, что когда он услышит одну весть, то вернется в свою страну, где Я судил ему пасть от меча».

8 І вернувся великий чашник, і знайшов асирійського царя, що воював проти Лівни, бо почув, що той рушив із Лахішу.

Когда Рабсак услышал, что царь Ассирии оставил Лахиш, он вернулся и нашел царя осаждающим Ливну. Новая угроза Синаххериба и молитва Езекии (4 Цар. 19: 9-19)

9 І він почув про Тіргаку, царя етіопського, таке: Він вийшов воювати з тобою! І почув він, і послав послів до Єзекії, говорячи:

Синаххериб получил весть о том, что Тиргака, царь Куша, идет на него войной. Услышав об этом, он послал к Езекии послов, чтобы сказать:

10 Т ак скажете до Єзекії, Юдиного царя, говорячи: Нехай не зводить тебе Бог твій, на Якого ти надієшся, кажучи: Не буде даний Єрусалим у руку асирійського царя.

– Скажите Езекии, царю Иудеи: «Не давай Богу, на Которого ты надеешься, обманывать тебя, когда Он говорит: “Иерусалим не будет отдан царю Ассирии”.

11 О сь ти чув, що зробили асирійські царі всім краям, щоб учинити їх закляттям, а ти будеш урятований?

Ты же слышал о том, что цари Ассирии сделали со всеми странами, предав их полному уничтожению. А разве ты уцелеешь?

12 Ч и їх урятували боги тих народів, яких понищили батьки мої: Ґозана, і Харана, і Рецефа, і синів Едена, що в Телассарі?

Разве боги народов, истребленных моими предками, боги Гозана, Харрана, Рецефа и народа Едена, который был в Телассаре, спасли их?

13 Д е він, цар Хамату, і цар Арпаду, і цар міста Сефарваїму, Гени та Івви?

Где теперь царь Хамата, царь Арпада, цари городов Сепарваима, Ены или Иввы?»

14 І взяв Єзекія ті листи з руки послів, і прочитав їх, і ввійшов у Господній дім. І Єзекія розгорнув одного листа перед Господнім лицем.

Езекия получил письмо через послов и прочитал его. Тогда он пошел в храм Господа и развернул его перед Господом.

15 І Єзекія молився перед Господнім лицем, говорячи:

Езекия молился Господу:

16 Г осподи Саваоте, Боже Ізраїлів, що сидиш на Херувимах! Ти Той єдиний Бог для всіх царств землі, Ти створив небеса та землю!

– О Господь Сил, Бог Израиля, восседающий на херувимах, лишь Ты – Бог над всеми земными царствами. Ты создал небо и землю.

17 Н ахили, Господи, ухо Своє та й почуй! Відкрий, Господи, очі Свої та й побач, і почуй всі слова Санхеріва, що прислав ображати Живого Бога.

Склони, Господи, ухо Свое и услышь; открой, Господи, глаза Свои и взгляни; услышь все слова Синаххериба, которые он послал, чтобы глумиться над живым Богом.

18 С правді, Господи, асирійські царі попустошили всі народи та їхні краї.

Правда, Господи, что ассирийские цари погубили все эти народы и их страны,

19 І кинули вони їхніх богів на огонь, бо не боги вони, а тільки чин людських рук, дерево та камінь, і понищили їх.

бросали их богов в огонь и уничтожили их, потому что то были не боги, а только дерево и камень, обработанные руками человека.

20 А тепер, Господи, Боже наш, спаси нас від руки його, і нехай знають усі царства землі, що Ти Господь, Бог єдиний!

Теперь, Господи, наш Бог, избавь нас от его руки, чтобы все царства земные узнали, что только Ты – Господь. Пророчество Исаии о падении Синаххериба (4 Цар. 19: 20-34)

21 І послав Ісая, Амосів син, до Єзекії, говорячи: Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Я почув те, про що ти молився до Мене, про Санхеріва, царя асирійського.

И Исаия, сын Амоца, послал сказать Езекии: – Так говорит Господь, Бог Израиля: «Ты молился о Синаххерибе, царе Ассирии».

22 О сь те слово, яке Господь говорив про нього: Гордує тобою, сміється із тебе дівиця, сіонська дочка, вслід тобі головою хитає дочка Єрусалиму!

Вот слово, которое сказал о нем Господь: – Дева, дочь Сиона, презирает тебя, над тобой смеется. Дочь Иерусалима вслед тебе головой качает.

23 К ого лаяв ти та ображав, і на кого повищив ти голос та вгору підніс свої очі? На Святого Ізраїлевого!

Над кем ты глумился, кого оскорблял? На кого ты повысил голос и поднял кичливые глаза? На Святого Израилева!

24 Ч ерез рабів своїх Господа ти ображав та казав: Із безліччю своїх колесниць я вийшов на гори високі, на боки Лівану, і позрубую кедри високі його, добірні його кипариси, і зберусь на вершок його височини, в гущину його саду,

Через своих рабов ты глумился над Владыкой. Ты сказал: «Со множеством моих колесниц я поднялся на горные вершины, на дальние склоны Ливана. Я срубил его высочайшие кедры, его лучшие кипарисы. Я достиг его самых отдаленных вершин, его наилучших лесов.

25 я копаю та п'ю чужу воду, і стопою своєї ноги повисушую я всі єгипетські ріки!

Я копал колодцы и пил воду чужих земель. Ступнями своих ног я иссушил все реки Египта».

26 Х іба ти не чув, що віддавна зробив Я оце, що за днів стародавніх Я це був створив? Тепер же спровадив Я це, що ти нищиш міста поукріплювані, на купу румовищ обертаєш їх.

Разве ты не слышал? Давно Я это определил, в древние дни задумал. Теперь Я это исполнил, дав тебе превратить укрепленные города в груды развалин.

27 А мешканці їхні безсилі, настрашені та побентежені, вони стали, як зілля оте польове, мов трава зеленіюча, як трава на дахах, як попалене збіжжя, яке не доспіло...

Их жители обессилены, испуганы, опозорены. Они как растения в поле, как нежные зеленые побеги, как трава, пробившаяся на крыше, опаленная, прежде чем вырасти.

28 І сидіння твоє, і твій вихід та вхід твій Я знаю, і твоє проти Мене обурення.

Но Я знаю, где ты садишься, когда выходишь или входишь, и как ты яришься на Меня.

29 З а твоє проти Мене обурення, що гординя твоя надійшла до вух Моїх, то на ніздрі твої Я сережку привішу, а вудило Моє в твої уста, і тебе поверну Я тією дорогою, якою прийшов ти!

За твое неистовство против Меня и за твою надменность, что достигла Моих ушей, Я продену в твой нос Мое кольцо, вложу в твой рот Мои удила и верну тебя назад той дорогой, которой ты пришел.

30 А оце тобі знак: їжте цього року збіжжя самосійне, а другого року саморосле, а третього року сійте та жніть, і садіть виноградники, та й їжте їхній плід.

Это будет тебе знамением, Езекия: В этом году вы будете есть то, что вырастет само собой, а в следующем году то, что вырастет из этого. Но в третий год сейте и жните, сажайте виноградники и ешьте их плоды.

31 А врятоване Юдиного дому, що лишилося, пустить коріння додолу, і свого плода дасть угору.

Уцелевшие из дома Иуды опять пустят корни внизу и принесут плод наверху.

32 Б о з Єрусалиму вийде позостале, а рештки з гори Сіон. Ревність Господа Саваота зробить це.

Ведь из Иерусалима выйдет остаток, и с горы Сион – уцелевшие. Это совершит ревность Господа Сил.

33 Т ому так сказав Господь про асирійського царя: Він не ввійде до міста цього, і туди він не кине стріли, і щитом її не попередить, і вала на нього не висипле.

Поэтому Господь говорит о царе Ассирии так: – Он не войдет в этот город и не пустит сюда стрелы. Он не приступит к нему со щитом и не насыплет против него осадного вала.

34 Я кою дорогою прийде, то нею й повернеться, у місто ж оце він не ввійде, говорить Господь!

Он вернется той же дорогой, какой пришел, он не войдет в этот город, – возвещает Господь. –

35 І це місто Я обороню на спасіння його ради Себе та ради Давида, Мого раба!

Я защищу этот город и спасу его, ради Себя и ради Давида, Моего слуги! Поражение ассирийской армии (4 Цар. 19: 35-37; 2 Пар. 32: 21)

36 І вийшов Ангол Господній, і забив в асирійському таборі сто й вісімдесят і п'ять тисяч. І повставали рано вранці, аж ось усі тіла мертві...

И Ангел Господень вышел и предал смерти в лагере ассирийцев сто восемьдесят пять тысяч человек. Когда наступило утро, все они были мертвы.

37 А Санхерів, асирійський цар, рушив та й пішов, і вернувся, й осівся в Ніневії.

Тогда Синаххериб, царь Ассирии, снял лагерь и ушел. Он возвратился домой и жил в Ниневии.

38 І сталося, коли він молився в домі Нісроха, свого бога, то сини його Адраммелех та Шар'ецер убили його мечем, а самі втекли до краю Арарат... А замість нього зацарював син його Есар-Хаддон.

Однажды, когда он поклонялся в храме своего бога Нисроха, его сыновья Адрамелех и Сарецер поразили его мечом и бежали в араратскую землю. И царем вместо него стал его сын Асархаддон.