1 І поприходили голови батьківських домів родів синів Ґілеада, сина Махіра, сина Манасіїного з родів Йосипових синів, і промовили перед Мойсеєм та перед князями, головами батьківських домів Ізраїлевих синів,

Главы семей из клана потомков Галаада, сына Махира, из рода Манассии, которые вели свой род от потомков Иосифа, пришли и сказали Моисею и вождям, главам семей израильтян.

2 і сказали: Господь наказав моєму панові дати жеребком цей Край Ізраїлевим синам, і пан мій отримав Господнього наказа дати спадок нашого брата Целофхада його дочкам.

Они сказали: – Повелев нашему господину раздать по жребию землю в удел израильтянам, Господь велел тебе отдать удел нашего сородича Целофхада его дочерям.

3 І якщо вони будуть за жінок кому з синів інших племен Ізраїлевих синів, то буде віднята їхня спадщина зо спадку наших батьків, і буде додане над спадок тому племені, що вони стануть їм за жінок, а з жеребка нашого спадку буде відняте.

Но если они выйдут замуж в другие израильские роды, их надел будет взят из надела наших отцов и присоединен к наделу рода, в котором они будут женами. Таким образом, часть надела, который достался нам, будет отнята.

4 А якщо Ізраїлевим синам буде ювілей, то буде їхня спадщина додана до спадку племени, що стануть їм за жінок, і їхня спадщина буде віднята від спадку племени наших батьків.

Когда у израильтян настанет юбилейный год, эта часть будет также присоединена к наделу рода, в котором они будут женами, и их надел будет взят из родового надела наших отцов.

5 І наказав Мойсей Ізраїлевим синам за Господнім наказом, говорячи: Слушно говорить плем'я Йосипових синів.

Тогда по слову Господа Моисей дал израильтянам повеление: – Сказанное родом потомков Иосифа, верно.

6 О це та річ, що Господь заповів про Целофхадових дочок, говорячи: Вони стануть за жінок тим, хто їм подобається, тільки родові племени їхнього батька вони стануть за жінок.

Господь повелевает о дочерях Целофхада: они могут выходить замуж за кого хотят, но только внутри клана, который принадлежит к роду их отцов.

7 І не буде переходити спадщина Ізраїлевих синів від племени до племени, бо кожен із Ізраїлевих синів буде держатися спадщини племени своїх батьків.

Наделы в Израиле не должны переходить от одного рода к другому. Пусть каждый израильтянин держит родовой надел, полученный от отцов.

8 А кожна дочка, що посяде спадщину від племени Ізраїлевих синів, стане за жінку одному з роду племени батька свого, щоб Ізраїлеві сини володіли кожен спадком батьків своїх.

Пусть дочери, которые владеют наделом в каждом израильском роду, выходят замуж внутри клана, который принадлежит к роду их отцов, чтобы израильтяне владели наделами своих отцов.

9 І не буде переходити спадок від племени до іншого племени, бо кожен із племен Ізраїлевих синів буде держатися спадку свого.

Надел не должен переходить из рода в род. Пусть все израильские роды держат ту землю, которую получили в удел.

10 Я к Господь наказав був Мойсеєві, так учинили Целофхадові дочки.

Дочери Целофхада сделали, как повелел Моисею Господь.

11 І стали Целофхадові дочки: Махла, Тірца, і Хоґла, і Мілка, і Ноа за жінок для синів дядьків своїх.

Махла, Тирца, Хогла, Милка и Ноа, дочери Целофхада, вышли замуж за двоюродных братьев по отцу.

12 Т им, що з родів синів Манасіїних, сина Йосипового, стали вони за жінок, а їхня спадщина залишилася за племенем роду їхнього батька.

Они вышли замуж внутри кланов потомков Манассии, сына Иосифа, и их надел остался за родом, к которому принадлежал клан их отца.

13 О це заповіді та постанови, що Господь наказав був через Мойсея Ізраїлевим синам у моавських степах над приєрихонським Йорданом.

Таковы повеления и установления, которые Господь дал через Моисея израильтянам на равнинах Моава, у Иордана напротив Иерихона.