1 І вийшов жеребок для Манасіїного племени, бо він первенець Йосипів, Махірові, Манасіїному первенцеві, Ґілеадовому батькові, бо він був вояк, то був йому Ґілеад та Башан.

Таким был надел рода Манассии как первенца Иосифа. Махиру, первенцу Манассии, предку галаадитян, были выделены Галаад и Башан, потому что махириты были храбрыми воинами.

2 І було для позосталих Манасіїних синів за їхніми родами: синам Авіезера, і синам Хелека, і синам Азріїла, і синам Шехема, і синам Хефера, і синам Шеміда. Оце сини Манасії, Йосипового сина, мужі, за їхніми родами.

Свои наделы были выделены и остальным людям из рода Манассии по их кланам – потомкам Авиезера, Хелека, Асриила, Шехема, Хефера и Шемида. Это потомки Манассии, сына Иосифа, мужского пола по их кланам.

3 А в Целофхада, сина Хефера, сина Ґілеада, сина Махіра, сина Манасіїного, не було в нього синів, а тільки дочки. А оце імена його дочок: Махла, і Ноа, і Хоґла, Мілка та Тірца.

У Целофхада, сына Хефера, сына Галаада, сына Махира, сына Манассии, не было сыновей, а были только дочери, которых звали Махла, Ноа, Хогла, Милка и Тирца.

4 І прийшли вони до священика Елеазара, і до Ісуса, Навинового сина, та перед начальників, говорячи: Господь наказав був Мойсеєві дати нам спадок серед наших братів. І дав їм на Господній наказ спадок серед братів їхнього батька.

Они пришли к священнику Элеазару, Иисусу, сыну Навина, и вождям и сказали: «Господь повелел Моисею дать нам удел между нашими братьями». И, по повелению Господа, Иисус дал им удел между братьями их отца.

5 І випало для Манасії десять наділів, окрім землі Ґілеаду та Башану, що по той бік Йордану,

На долю Манассии, кроме Галаада и Башана, которые к востоку от Иордана, пришлось десять участков земли,

6 б о Манасіїні дочки посіли спадок серед синів його, а ґілеадський край був для позосталих Манасіїних синів.

потому что дочери из рода Манассии получили удел наравне с сыновьями. А земля Галаада досталась остальным потомкам Манассии.

7 І була Манасіїна границя від Ашер-Гамміхметату, що навпроти Сигему, і йде та границя на південь до мешканців Ен-Таппуаху.

Земли Манассии простирались от Асира до Микмефафа к востоку от Шехема. Их граница шла оттуда на юг, к жителям Эн-Таппуаха.

8 Д ля Манасії був край Таппуах, а місто Таппуах при Манасіїній границі для Єфремових синів.

(Земля Таппуаха досталась Манассии, но сам Таппуах, что на границе Манассии, достался ефремитам.)

9 І сходить та границя до потоку Кана, на південь від потоку. Ці міста Єфремові серед Манасіїних міст. А границя Манасії від півночі до потоку, а кінчалася при морі.

Затем граница тянулась на юг к потоку Кана. Города там принадлежали Ефрему, хотя находились среди городов Манассии. Затем граница Манассии проходила по северной стороне потока и заканчивалась у моря.

10 Н а південь Єфремове, а на північ Манасіїне, а границею того було море. А в Асирі вони стикалися з півночі, а в Іссахарі зо сходу.

Южная земля принадлежала Ефрему, северная – Манассии. Земли Манассии простирались до моря и граничили с Асиром на севере и Иссахаром на востоке.

11 І було для Манасії в Іссахарі та в Асирі: Бет-Шеан та його залежні міста, і Ївлеам та його залежні міста, і мешканці Доару та його залежні міста, і мешканці Таанаху та його залежні міста, і мешканці Меґіддо та його залежні міста, три верховини.

На землях Иссахара и Асира Манассии принадлежали Бет-Шеан и Ивлеам с окрестными поселениями, жители Дора, Эн-Дора, Таанаха и Мегиддо вместе с окрестными поселениями (третий это Нафеф).

12 Т а Манасіїні сини не могли повиганяти мешканців цих міст, і ханаанеянин продовжував сидіти в тому краї.

Сыны манассиины не смогли занять эти города, и на этой земле продолжали жить хананеи.

13 І сталося, коли Ізраїлеві сини стали сильні, то дали ханаанеянина на данину, а вигнати не вигнали його.

Но когда израильтяне окрепли, они подчинили себе хананеев, хотя не изгнали их полностью.

14 І говорили Йосипові сини з Ісусом, кажучи: Чому ти дав мені на спадок один жеребок та наділ один, а я ж народ численний, бо до цього часу благословив мене Господь.

Потомки Иосифа сказали Иисусу: – Почему ты дал нам в удел только один надел и один участок? Мы – многочисленный народ, и Господь обильно благословил нас.

15 І сказав до них Ісус: Якщо ти народ численний, то піди до лісу, та й повикорчовуєш собі там у краї періззеянина та рефаїв, бо Єфремова гора стала тісна для тебе.

– Если вы так многочисленны, – ответил Иисус, – и нагорья Ефрема для вас слишком тесны, то идите в леса и расчистите себе землю там, в стране ферезеев и рефаимов.

16 І сказали Йосипові сини: Не вистачить нам тієї гори, та й залізна колесниця в кожного ханаанеянина, що сидить у долині, як у того, що в Бет-Шеані та в його залежних містах, так і в того, що в долині Ізреельській.

Потомки Иосифа ответили: – Нагорий для нас мало, а у всех хананеев долины есть железные колесницы – как у тех, что в Бет-Шеане с его окрестными поселениями, так и у тех, что в долине Изреель.

17 І сказав Ісус до Йосипового дому, до Єфрема та до Манасії, говорячи: Ти численний народ, і в тебе сила велика, не буде тобі один жеребок,

Но Иисус сказал дому Иосифа – Ефрему и Манассии: – Вы многочисленны и очень сильны. У вас будет не только один надел,

18 а ле буде тобі гористий край; а що там ліс, то викорчуй його, і будуть тобі й його кінці. Бо ти виженеш ханаанеянина, хоч у нього колесниці залізні, хоч він сильний.

но и покрытые лесом нагорья. Расчистите их, и их крайние пределы будут вашими. Пусть у хананеев есть железные колесницы, и пусть они сильны – вы их прогоните.