1 І сталося третього дня, і вбрала Естер царські шати, та й стала на внутрішньому подвір'ї царського дому, навпроти царського дому. А цар сидів на троні свого царства в царському домі навпроти входу до дому.

И вот, на третий день Есфирь надела свои царские одежды и встала во внутреннем дворе дворца, напротив царского тронного зала. Царь сидел на своем троне в зале, лицом ко входу. Когда он увидел стоявшую во дворе царицу Есфирь, он смилостивился над ней

2 І сталося, як цар побачив царицю Естер, що стоїть у брамі, то знайшла вона ласку в очах його. І цар простягнув Естері золоте берло, що в руці його, а Естер підійшла й доторкнулася до кінця берла.

и протянул к ней золотой скипетр, который был у него в руке. Есфирь подошла и коснулась конца скипетра.

3 І сказав до неї цар: Що тобі, царице Естер? І яке прохання твоє? Якщо побажаєш аж до половини царства, то буде дане тобі!

Царь спросил ее: – Что тебе, царица Есфирь? О чем ты просишь? Все тебе будет, даже полцарства.

4 А Естер відказала: Якщо це цареві вгодне, нехай прийде цар та Гаман сьогодні на гостину, яку я вчиню йому!

– Если царю угодно, – ответила Есфирь, – то пусть царь вместе с Аманом придут сегодня на пир, который я для него устроила.

5 І сказав цар: Скоріше покличте Гамана, щоб виконати Естерині слова! І прийшов цар та Гаман у гостину, що вчинила Естер.

– Немедленно сходите за Аманом, – сказал царь, – чтобы нам исполнить просьбу Есфири. Так царь с Аманом пошли на пир, который устроила Есфирь.

6 І сказав цар до Естери при питті вина: Яке жадання твоє? І буде тобі дане. І яке прохання твоє? Якщо побажаєш аж до половини царства, то буде зроблене!

Когда они пили вино, царь спросил у Есфири: – Чего же ты хочешь? Все тебе будет. Какова твоя просьба? Даже полцарства – все получишь!

7 І відповіла Естер та й сказала: Моє жадання та моє прохання таке:

Есфирь ответила: – Мое желание и моя просьба таковы:

8 Я кщо знайшла я ласку в царевих очах, і якщо це цареві вгодне, щоб вволити жадання моє й щоб виконати прохання моє, нехай прийде цар та Гаман на гостину, що зроблю їм, і взавтра я зроблю за царевим словом.

если я нашла у царя расположение, и если царю угодно даровать мне то, чего я хочу, и исполнить мою просьбу, то пусть царь с Аманом придут и завтра на пир, который я для них устрою. Тогда я и отвечу на царский вопрос. План Амана погубить Мардохея

9 І вийшов Гаман того дня радісний та добросердий. Та коли Гаман побачив Мордехая в царській брамі, і він не встав і не затремтів перед ним, то Гаман переповнився лютістю на Мордехая.

Аман вышел в тот день веселый и в прекрасном настроении. Но, увидев у царских ворот Мардохея и заметив, что тот не встал и не выказал перед ним страха, он разозлился на него.

10 Т а стримався Гаман, і прийшов до свого дому. І послав він покликати своїх приятелів та жінку свою Зереш.

Однако, Аман сдержался и пошел домой. Собрав вместе своих друзей и свою жену Зерешь,

11 І розповів їм Гаман про славу свого багатства, та про численність синів своїх, та про все, як звеличив його цар, і як підняв його понад князів та слуг царевих.

Аман хвастался им своим огромным богатством, множеством сыновей и всеми почестями, которыми удостоил его царь, и тем, как он возвысил его над всеми сановниками и чиновниками.

12 І сказав Гаман: А цариця Естер не привела з царем на гостину, яку зробила, нікого, крім мене. І також назавтра я покликаний до неї з царем!

– Но это еще не все, – добавил Аман. – Я − единственный, кого царица Есфирь пригласила вместе с царем на пир, который она устроила. Она пригласила меня вместе с царем и на завтра.

13 Т а все це нічого не варте мені цього часу, доки я бачу того юдея Мордехая, що сидить у царській брамі!...

Но меня это не радует, пока я вижу иудея Мардохея, сидящего у царских ворот.

14 І сказала до нього жінка його Зереш та всі його приятелі: Нехай приготують шибеницю, високу на п'ятдесят ліктів, а ранком скажи цареві, і нехай повісять на ній Мордехая, і підеш з царем радісний на гостину! І була приємна та рада для Гамана, і зробив він ту шибеницю.

Его жена Зерешь и все друзья сказали ему: – Вели построить виселицу пятидесяти локтей высотой и утром попроси царя, чтобы Мардохея на ней повесили. А потом спокойно иди с царем на пир. Этот совет понравился Аману, и он велел построить виселицу.