1 ( 4-17) Пильнуй за ногою своєю, як до Божого дому йдеш, бо прийти, щоб послухати, це краще за жертву безглуздих, бо не знають нічого вони, окрім чинення зла!

Следи за своим поведением, когда идешь в дом Божий. Лучше прийти туда, чтобы слушать, нежели приносить необдуманную жертву, подобно глупцам, которые даже не знают, что творят зло.

2 ( 5-1) Не квапся своїми устами, і серце твоє нехай не поспішає казати слова перед Божим лицем, Бог бо на небі, а ти на землі, тому то нехай нечисленними будуть слова твої!

Подумай, прежде чем что-то сказать, не торопись произнести слово перед Богом. Бог на небе, а ты на земле, так будь же немногословен.

3 ( 5-2) Бо як сон наступає через велику роботу, так багато слів має і голос безглуздого.

И как снятся беспокойные сны при множестве забот, так и речь глупца рождается при множестве слов.

4 ( 5-3) Коли зробиш обітницю Богові, то не зволікай її виповнити, бо в Нього нема уподобання до нерозумних, а що ти обітуєш, сповни!

Когда даешь обет Богу, не замедли исполнить его. Ему не угодны глупцы; исполни то, что обещал.

5 ( 5-4) Краще не дати обіту, ніж дати обіт і не сповнити!

Лучше не давать обещание, чем дать и не исполнить.

6 ( 5-5) Не давай своїм устам впроваджувати своє тіло у гріх, і не говори перед Анголом Божим: Це помилка! Пощо Бог буде гніватися на твій голос, і діла твоїх рук буде нищити?

Не позволяй устам своим ввести тебя в грех. И не говори посланнику: «Мое обещание было ошибкой». Зачем тебе, чтобы Бог прогневался на слова твои и уничтожил дело твоих рук?

7 ( 5-6) Бо марнота в численності снів, як і в многості слів, але ти бійся Бога!

Суета во множестве сноведений, как и в многословии, поэтому бойся Бога! Богатство – суетно

8 ( 5-7) Якщо ти побачиш у краї якому утискування бідаря та порушення права та правди, не дивуйся тій речі, бо високий пильнує згори над високим, а над ними Всевишній.

Если ты увидишь, что в какой-то местности притесняют бедного и не соблюдается правосудие и справедливость, то не удивляйся этому, потому что над одним правителем стоит другой, который наблюдает за ним, а над ними есть еще более высокое начальство.

9 ( 5-8) І пожиток землі є для всіх, бо поле й сам цар обробляє.

Но все же лучше для страны, чтобы у нее был царь, заботящийся о земле.

10 ( 5-9) Хто срібло кохає, той не насититься сріблом, хто ж кохає багатство з прибутком, це марнота також!

Кто любит деньги, тому их никогда не хватает, и кто любит богатство, никогда не будет доволен своим доходом. И это тоже суета.

11 ( 5-10) Як маєток примножується, то множаться й ті, що його поїдають, і яка користь його власникові, як тільки, щоб бачили очі його?

Когда увеличивается имущество, увеличивается и число нахлебников. В чем польза его владельцу, кроме как смотреть на него?

12 ( 5-11) Сон солодкий в трудящого, чи багато, чи мало він їсть, а ситість багатого спати йому не дає.

Сон работника – сладок, много ли он съел или мало. Но объевшийся богач все ворочается в своей кровати.

13 ( 5-12) Є лихо болюче, я бачив під сонцем його: багатство, яке бережеться його власникові на лихо йому,

И видел я ужасное зло под солнцем: человек зря копил богатство –

14 ( 5-13) і гине багатство таке в нещасливім випадку, а родиться син і немає нічого у нього в руці:

оно было потеряно из-за неудачной сделки, а теперь ему нечего оставить своему сыну.

15 ( 5-14) як він вийшов нагий із утроби матері своєї, так відходить ізнов, як прийшов, і нічого не винесе він з свого труду, що можна б узяти своєю рукою!...

Нагим человек приходит из утробы матери, и каким он пришел, таким и уходит. Он ничего не возьмет от труда своего, не унесет с собой и горсти.

16 ( 5-15) І це теж зло болюче: так само, як він був прийшов, так відійде, і яка йому користь, що трудився на вітер?

И это тоже ужасное зло: каким человек пришел, таким и уходит, и какая польза ему, что он трудится на ветер?

17 ( 5-16) А до того всі дні свої їв у темноті, і багато мав смутку, й хвороби та люті...

Все дни его жизни проходят во тьме, в большом разочаровании, огорчении и гневе.

18 ( 5-17) Оце, що я бачив, як добре та гарне: щоб їла людина й пила, і щоб бачила добре в усьому своєму труді, що під сонцем ним трудиться в час нечисленних тих днів свого віку, які Бог їй дав, бо це доля її!

Затем я понял, что хорошо и правильно для человека есть и пить, и находить наслаждение в труде своем под солнцем в течение немногих дней жизни, что дал ему Бог, ведь такова его доля.

19 ( 5-18) Також кожна людина, що Бог дав їй багатство й маєтки, і владу їй дав споживати із того, та брати свою частку та тішитися своїм трудом, то це Божий дарунок!

Более того, если Бог дает кому-либо богатство, имущество и возможность пользоваться ими, получить свою долю и наслаждаться своим трудом, то это дар Божий.

20 ( 5-19) Бо вона днів свого життя небагато на пам'яті матиме, то Бог в її серце шле радість!

Редко такой человек размышляет о своей жизни, потому что Бог наполняет радостью сердце его.