1 Й оаш був віку семи років, коли зацарював, і сорок років царював він в Єрусалимі. А ім'я його матері Цівія, з Беер-Шеви.
Иоашу было семь лет, когда он стал царем, и правил он в Иерусалиме сорок лет. Его мать звали Цивья; она была родом из Вирсавии.
2 І робив Йоаш вгодне в Господніх очах по всі дні священика Єгояди.
Иоаш делал то, что было правильным в глазах Господа, все время, пока был жив священник Иодай.
3 І взяв йому Єгояда дві жінки, а той породив синів та дочок.
Иодай выбрал для него двух жен, и у него родились сыновья и дочери. Иоаш восстанавливает поврежденный храм (4 Цар. 12: 4-16)
4 І сталося по тому, було в Йоашевому серці відновити Господній дім.
Спустя некоторое время Иоаш решил восстановить дом Господа.
5 І зібрав він священиків та Левитів, і сказав до них: Підіть по Юдиних містах, і збирайте з усього Ізраїля срібло на направу храму вашого Бога рік-річно, і ви будете спішити в цій справі! Та не спішилися Левити.
Он собрал священников и левитов и сказал им: – Ходите по городам Иудеи и собирайте со всех израильтян деньги, которые должны ежегодно поступать на поддержание дома вашего Бога. Смотрите, не мешкайте. Но левиты не стали спешить.
6 І покликав цар Єгояду, голову священиків, і сказав до нього: Чому ти не жадаєш від Левитів, щоб приносили з Юди та з Єрусалиму дарунки, за постановою Мойсея, раба Господнього, та Ізраїлевого збору на скинію свідоцтва?
Тогда царь призвал первосвященника Иодая и сказал ему: – Почему ты не требуешь от левитов, чтобы они приносили от Иудеи и Иерусалима налог, установленный слугой Господа Моисеем, и обществом Израиля для скинии свидетельства?
7 Б о сини нечестивої Аталії вломилися були до Божого дому, і всі святощі Господнього дому вжили для Ваалів.
(Сыновья нечестивой Аталии повредили Божий дом и даже использовали его священную утварь в служении Баалам.)
8 І сказав цар, і зробили одну скриньку, і поставили її в брамі Господнього дому назовні.
По повелению царя был изготовлен ящик, который поставили снаружи, у ворот Господнего дома.
9 І проголосили в Юді та в Єрусалимі приносити для Господа даток, що його встановив на Ізраїля в пустині Мойсей, Божий раб.
Затем по Иудее и Иерусалиму было объявлено, чтобы они приносили Господу дань, которую установил для израильтян в пустыне Божий слуга Моисей.
10 І раділи всі зверхники та ввесь народ, і приносили й кидали до скриньки, аж поки вона наповнилася.
Все приближенные и весь народ с радостью приносили деньги и бросали их в ящик, пока он не наполнился.
11 І бувало того часу, коли Левити приносили скриньку на царський перегляд, і як вони бачили, що численне те срібло, то приходив царський писар та призначений від священика-голови, і вони випорожнювали скриньку. Потім відносили її, і повертали її на її місце. Так робили вони день-у-день, і зібрали дуже багато срібла.
Всякий раз, когда левиты приносили ящик к царским чиновникам и те видели, что в нем много денег, царский писарь и поверенный первосвященника приходили и опустошали ящик, и его снова относили на место. Они делали это постоянно и собрали много денег.
12 А цар та Єгояда давали його тим, що робили працю роботи Господнього дому, і все наймали каменярів та теслів, щоб відновлювати дім Господній, а також тим, що обробляли залізо та мідь на зміцнення Господнього дому.
Царь и Иодай отдали их людям, которые исполняли работу по дому Господа. Они наняли каменщиков и плотников, чтобы обновить дом Господа, и мастеров по работе с железом и бронзой, чтобы восстановить дом.
13 І працювали робітники, і чинилася направа працею їхньої руки. І поставили вони Божий дім на міру його, і зміцнили його.
Рабочие трудились усердно, и работа спорилась у них в руках. Они восстановили Божий дом по его первоначальному замыслу и укрепили его.
14 А коли покінчили, вони принесли перед царя та Єгояду решту срібла. І поробили вони з нього речі для Господнього дому, речі для служби та для жертвоприношення, і ложки, і посуд золотий та срібний. І приносили цілопалення в Господньому домі завжди, по всі дні Єгояди.
Завершив работу, они принесли оставшиеся деньги царю и Иодаю, и на них была изготовлена утварь для дома Господа: утварь для службы и для всесожжений, а еще блюда и другие вещи из золота и серебра. Пока Иодай был жив, в доме Господа постоянно совершались всесожжения.
15 І постарів Єгояда, і наситився днями й помер. Він був віку ста й тридцяти літ, коли помер.
Иодай состарился и насытился жизнью. Он умер в возрасте ста тридцати лет.
16 І поховали його в Давидовому Місті з царями, бо робив він добро в Ізраїлі і для Бога, і для Його храму.
Его похоронили с царями в Городе Давида, ради добра, которое он сделал в Израиле для Бога и для Его дома. Иоаш отворачивается от Господа (4 Цар. 12: 17-21)
17 А по Єгоядиній смерті прийшли князі Юдині, і поклонилися цареві. Тоді цар їх послухав.
После смерти Иодая вожди Иудеи явились на поклон к царю, и он стал прислушиваться к их советам.
18 І покинули вони дім Господа, Бога своїх батьків, та й служили Астартам та божкам. І був Божий гнів на Юду та Єрусалим за цю їхню провину.
Они оставили дом Господа, Бога своих предков, и стали служить столбам Ашеры и идолам. За их вину на Иудею и Иерусалим обрушился Божий гнев.
19 І послав Він між них пророків, щоб привернути їх до Господа, і вони свідчили проти них, та ті не слухались.
Хотя Господь посылал к народу пророков, чтобы обратить их к Себе, и хотя пророки свидетельствовали против них, те их не слушали.
20 А Дух Господній огорнув Захарія, сина священика Єгояди, і він став перед народом та й сказав до них: Так сказав Бог: Чому ви переступаєте Господні заповіти? Ви не матимете успіху, бо ви покинули Господа, то й Він покинув вас!...
Тогда Дух Божий сошел на Захарию, сына священника Иодая. Он встал перед народом и сказал: – Так говорит Бог: «Почему вы нарушаете повеления Господа? Не будет вам успеха. Раз вы оставили Господа, то и Он вас оставит».
21 І змовилися вони на нього, і закидали його камінням з царського наказу в подвір'ї Господнього дому...
Но они составили против него заговор и, по приказу царя, его забили камнями до смерти во дворе Господнего дома.
22 І не пам'ятав цар Йоаш тієї милости, яку зробив був із ним батько того Єгояда, але вбив сина його. А як той умирав, то сказав: Нехай побачить Господь, і нехай покарає!...
Царь Иоаш не вспомнил о милости, оказанной ему отцом Захарии Иодаем, и убил его сына, который сказал умирая: – Пусть Господь увидит и взыщет.
23 І сталося наприкінці року, прийшло на нього сирійське військо, і прибули до Юди та до Єрусалиму, і позабивали всіх зверхників народу, а всю здобич із них послали цареві в Дамаск.
В конце года на Иоаша двинулось войско Арама. Оно вторглось в Иудею и в Иерусалим и перебило всех правителей народа. Арамеи отослали всю добычу своему царю в Дамаск.
24 Х оч з малою кількістю людей прийшло сирійське військо, проте Господь дав в їхню руку дуже велику силу, бо ті покинули Господа, Бога батьків своїх. А над Йоашем вони виконали присуд.
Хотя войско Арама было немногочисленным, Господь отдал в их руки гораздо более сильное войско. Так как они оставили Господа, Бога своих отцов, над Иоашем свершился приговор.
25 А коли вони відійшли від нього, позоставивши його в тяжких хворобах, змовилися на нього його раби за кров синів священика Єгояди, і забили його на ліжку його, і він помер... І поховали його в Давидовому Місті, та не поховали його в гробах царських.
Уходя, арамеи оставили Иоаша сильно израненным. Его приближенные составили против него заговор за убийство сына священника Иодая и убили его в постели. Он умер и был похоронен в Городе Давида, но не в царских гробницах.
26 А оце змовники на нього: Завад, син аммонітянки Шім'ат, і Єгозавад, син моавітянки Шімріт.
В заговоре против него состояли Завад, сын аммонитянки Шимеаты, и Иегозавад, сын моавитянки Шимриты.
27 А сини його, і великість тягару, покладеного на нього, і відбудова Божого дому, ото вони описані в викладі Книги Царів. А замість нього зацарював син його Амація.
Рассказ о его сыновьях, многочисленные пророчества против него и рассказ о восстановлении дома записаны в «Толкованиях к Книге царей». Амасия, его сын, стал царем вместо него.