1 С оломонова Пісня над піснями.

Лучшая из песен Соломона.

2 Н ехай він цілує мене поцілунками уст своїх, бо ліпші кохання твої від вина!

Целуй меня, целуй устами своими, ведь любовь твоя отрадней вина,

3 Н а запах оливи твої запашні, твоє ймення неначе олива розлита, тому діви кохають тебе!

приятней аромата благовоний твоих. Имя твое подобно разлитому благовонию, поэтому девушки любят тебя.

4 П отягни ти мене за собою, біжім! Цар впровадив мене у палати свої, ми радіти та тішитись будемо тобою, згадаємо кохання твої, від вина приємніші, поправді кохають тебе!

Веди меня за собой – давай убежим! О мой царь, введи меня в чертоги свои! Молодые женщины: – Будем радоваться и восхищаться тобой, превыше вина вознесем мы любовь твою. – По праву девушки любят тебя! Она:

5 Д очки єрусалимські, я чорна та гарна, немов ті намети кедарські, мов занавіси Соломонові!

Дочери Иерусалима, Я черна, как шатры Кедара, но прекрасна, словно завесы Соломона.

6 Н е дивіться на те, що смуглявенька я, бож сонце мене опалило, сини неньки моєї на мене розгнівалися, настановили мене сторожити виноградники, та свого виноградника власного не встерегла я!...

Не смотрите, что я так смугла, ведь солнце опалило меня. Мои братья разгневались на меня и заставили меня ухаживать за виноградниками; своим виноградником я пренебрегла.

7 С кажи ж мені ти, кого покохала душа моя: Де ти пасеш? Де даєш ти спочити у спеку отарі? Пощо біля стад твоїх друзів я буду, немов та причинна?

Скажи мне, возлюбленный, где пасешь ты стадо свое, и где покоишь ты овец своих в полдень? Зачем мне искать тебя, бродя, как блудница, среди стад твоих друзей? Молодые женщины:

8 Я кщо ти не знаєш цього, вродливіша посеред жінок, то вийди собі за слідами отари, і випасуй при шатрах пастуших козлятка свої.

– Если ты не знаешь, прекраснейшая из женщин, то иди по следам овец и паси козлят своих у шатров пастушеских. Он:

9 Я тебе прирівняв до лошиці в возах фараонових, о моя ти подруженько!

– Милая моя, я уподобил тебя кобылице, запряженной в колесницу фараона.

10 Г арні щічки твої поміж шнурами перел, а шийка твоя між разками намиста!

Прекрасны щеки твои под украшениями, и шея твоя в ожерельях.

11 Л анцюжки золоті ми поробимо тобі разом із срібними кульками!

Мы сделаем тебе украшения из золота, оправленные серебром. Она:

12 Д оки цар при своєму столі, то мій нард видає свої пахощі.

– Пока царь был на ложе своем, благовония мои источали свой аромат.

13 М ій коханий для мене мов китиця мирри: спочиває між персами в мене!

Мой возлюбленный, как мешочек мирры, покоится между грудей моих.

14 М ій коханий для мене мов кипрове гроно в ен-ґедських садах-виноградах!

Мой возлюбленный, словно кисть киперовых цветов в виноградниках Эн-Геди. Он:

15 Я ка ти прекрасна, моя ти подруженько, яка ти хороша! Твої очі немов голубині!

– Как прекрасна ты, милая моя, как прекрасна! Глаза твои словно голуби. Она:

16 Я кий ти прекрасний, о мій ти коханий, який ти приємний! а ложе нам зелень!

– Как красив ты, милый мой, как красив! И ложе наше – зеленый покров. Он:

17 Б руси наших домів то кедрини, стелі в нас кипариси!

– Брусья дома нашего – кедры, навес наш – кипарисы.